У наступні роки людей дратувала комерціалізація, бо підприємці заважали користуватися безкоштовною операційною системою, що поєднує ядро Торвальдса і решту елементів Unix, відтворених Фондом вільного програмного забезпечення. Тоді вже воду каламутила не AT&T, а Microsoft.
У часи зародження індустрії персональних комп’ютерів IMB і численні її «клони», що продавали ПК, зокрема Dell і Gateway, постачали «залізо». Тимчасом Microsoft спеціалізувалася на операційній системі, а чимало незалежних компаній із розробки програмного забезпечення — на так званих «додатках-убивцях», зокрема на текстових і графічних редакторах, електронних таблицях і базах даних. У зв’язку з цим і стався перехід на нову платформу. DOS (Disk Operating System — дискова операційна система) від Microsoft була ключовою складовою екосистеми, але не підлягала контролю. Це змінилося, коли з’явився Windows. Його прикладні програмні інтерфейси (API) суттєво спростили розробку додатків, але обмежили розробників платформою Microsoft. Конкурентні операційні системи для ПК, на зразок OS/2 від IBM, не могли пробитися. Невдовзі Microsoft скористалася домінантною операційною системою, прив’язавши до себе угодами великих клієнтів, щоб просувати власні додатки: Microsoft Word, Excel, PowerPoint, Access, а згодом Internet Explorer — браузер, що тепер зветься Microsoft Edge.
Індустрія незалежного програмного забезпечення для ПК відходила в небуття, тоді як Microsoft прибирала до рук усі категорії додатків.
Ось і історична рима: індустрія персональних комп’ютерів почалася з інноваційного вибуху, що знищив монополію IBM на перше покоління інформаційних технологій, та зрештою потрапила в тенета монополії другого переможця. Шукайте циклічних моделей, визначаючи подальші етапи розвитку.
Усі сподівалися, що настільна версія Linux змінить правила гри. Не тільки стартапи, а й великі компанії, зокрема IBM, намагалися продертися нагору, тому робили якнайбільші ставки.
Успіх Linux не обмежувався конкуренцією з Microsoft. Несподівано для всіх переписувалися закони індустрії програмного забезпечення. Linux стала платформою, на якій будували найкращі у світі сайти (серед найвизначніших на той час були Amazon і Google). Формувалися також нові принципи написання програм.
У лютому 1997 року на «Linux Конґресі» у Вюрцбурґу, що в Німеччині, хакер Ерік Реймонд презентував есе «Собор і базар» (The Cathedral and the Bazaar)27, що сколихнуло спільноту Linux. Автор висунув теорію розробки програмного забезпечення на основі ідей про Linux і власного досвіду. Згодом викладена в есе теорія лягла в основу поняття «розробка відкритого програмного забезпечення». Ерік писав:
Хто б міг подумати ще років зо п’ять тому, що, ніби за помахом чарівної палички, з’явиться операційна система світового рівня зусиллями кількох тисяч неофіційних девелоперів, які розпорошені по всій планеті й об’єднані лише тонкими павутинками мережі інтернет?.. Спільнота Linux нагадувала величезний галасливий базар із різноманітними послідовностями операцій і методів (цей базар символізують дистрибутивні сайти Linux, куди будь-хто може вносити дані). Здавалося, для того, щоб із такої мішанини виринула послідовна й стабільна система, потрібне диво, і не одне.
Ерік виокремив низку принципів, які за кілька десятиліть сформували таку собі «біблію» розробки програмного забезпечення: програми мають випускатися часто й на початковій стадії розробки — краще оприлюднити незавершену, ніж довго відшліфовувати; користувачі — це співрозробники; «що більше очей, то швидше на поверхню випливають баги».
Нині розробники відкритого й пропрієтарного програмного забезпечення використовують інструменти й методи, упроваджені спільнотою, яка виступала за відкриті вихідні коди. Найважливіше, що всі користувачі нинішніх інтернет-програм відчули ці принципи на практиці. Заходячи на сайти Amazon, Facebook чи Google, кожний бере участь у розробці в немислимий для епохи ПК спосіб. Ви не «співрозробник», про якого говорив Ерік Реймонд, ви не хакер, що пропонує нові фічі чи коди. Ви бета-тестер — той, хто випробовує незавершені програми, які невпинно вдосконалюються, і залишає про них відгук. Раніше подібне годі було уявити. Девелопери інтернет-програм постійно оновлюють свої додатки, тестуючи фічі на мільйонах користувачів, оцінюючи їхній вплив і відкриваючи для себе щось нове.