GNN була одним із придбань AOL (поруч із BookLink Дейва Везерелла та WAIS Брюстера Кале), сукупна вартість акцій яких становила близько ста мільйонів доларів. Придбання були сигналом для ринку: AOL стає інтернет-компанією. Затамувавши подих, я спостерігав за тим, як ринкова капіталізація AOL зросла спершу на один, а потім на багато-багато мільярдів доларів.
AOL так і не завоювала домінантних позицій за доби діалапу й не стала лідером комерційного інтернету, але самого лише сподівання, що вона на це здатна, виявилося достатньо для придбання Time Warner — набагато більшої компанії, яка успішно працювала на реальному ринку товарів і послуг. Злиття AOL і Time Warner виявилося катастрофою, і вартість утвореної в результаті компанії впала з пікових 226-ти до 20-ти мільярдів доларів. Те саме цілком може статися з Uber, що придбала стартап Otto з розробки безпілотних вантажівок не так заради розвитку безпілотних технологій, як заради сигналу для інвесторів.
Співвідношення доходів, грошового потоку або прибутків компанії та її ринкової капіталізації — один із багатьох уявних показників, що застосовуються у світі фінансового капіталу. Теоретично об’єктивна вартість акцій заснована на чистій вартості очікуваних прибутків. Практично чиста вартість визначає сподівання мільйонів потенційних покупців і продавців.
Вартість акцій — це передусім ставка. Чи зростуть у майбутньому доходи компанії на реальному ринку товарів і послуг? Якщо так, треба придбати її акції.
Якщо ставка акціонерів виявляється невдалою і компанія не виправдовує сподівань, але продовжує заробляти на публічному розміщенні або на продажу акцій, засновники стартапу й перші інвестори наживають статків за рахунок звичайних акціонерів. Це ризик, на який свідомо йдуть обидві сторони, які роблять ставку. Це сприяє інноваціям, адже є стимул ризикувати в надії на майбутню винагороду. Однак на перегрітих ринках стартапи схильні послуговуватися «дурними грошима», поки мають непогану виручку, і не переймаються планом, який надалі забезпечить реальні доходи.
Ринок сподівань дає багато переваг. Цей ринок — утілення всіх успіхів, але й також усіх провалів Кремнієвої долини. Успіхи: фінансовий авантюризм породжує гігантські хвилі Шумпетерівського «творчого руйнування». Такі компанії, як Amazon, Tesla або Uber, здатні капіталізувати майбутні сподівання й мрії в реальні кошти і задіювати їх у мінливому бізнес-світі, попри те, що багато років нічого не заробляють. Це добре. Для цього й потрібен ринок капіталу: він дає гроші, які дозволяють підприємцям іти на великі й маленькі ризики. Якщо компанія поступово виправдовує покладені на неї сподівання, її можна буде оцінювати приблизно на рівні фактичної чистої вартості очікуваних прибутків. Провали: багато компаній, які нині високо оцінюються, ніколи не виправдають сподівань.
Економістка Карлота Перес стверджує, що кожна технологічна революція супроводжувалася фінансовою бульбашкою — матеріальною основою інвестицій у майбутнє, яке ще не настало. Інвестиції здійснюються лише тому, що на кожні сто провалів припадає прорив, який виправдовує всі невдалі ставки366. А от що сказав Білл Джейнвей: «Часом об’єктом спекуляції стає фінансовий відповідник важливої технологічної інновації — канали, залізниці, електрифікація, автомобілі, літаки, комп’ютери, інтернет. Запровадження таких масштабних проектів трансформує ринкову економіку»367.
Це правда, але система також непропорційно винагороджує тих, кому просто пощастило. Ба більше, сприяє знищенню реальної економічної цінності. Білл Джейнвей пояснив мені: «Це вкрай неефективний процес, я називаю його Шумпетерівською неефективністю. Прогрес за рахунок проб і помилок, і помилок, і помилок... Комусь пощастило, комусь — ні». Одне слово, більшості мультимільйонерів і навіть мільярдерів в інтернет-бізнесі просто всміхнулася фортуна, коли вони робили провальні ставки.
Та й це ще не край. Уявіть таку чудасію: береш один долар прибутку компанії і перетворюєш його на валюту, курс якої доларів 26? А що, як узяти долар прибутку й дістати валюту вартістю сотні доларів? Тисячі? Власне такою валютою і є акції публічної компанії (чи приватної, яка готується до первинного розміщення акцій чи хоче продатися компанії, яка вже стала публічною).
Коефіцієнт ціна/прибуток в акціонерному капіталі — це різниця між фактичною чистою вартістю майбутніх прибутків компанії та її ринковою вартістю. На сьогодні, коли я пишу цю книжку, коефіцієнт ціна/прибуток Amazon становить 188, Facebook — 64, Google — 29,5. Коефіцієнт ціна/прибуток усіх компаній S&P 500 становить 26. Отже, на кожний долар нинішнього прибутку Amazon отримує 188 доларів курсу акцій, Facebook — 64 долари, а Google — 29,5. Для такої компанії, як Uber, що наразі не має прибутків та оцінюється інвесторами в 68 мільярдів доларів, коефіцієнт ціна/прибуток може бути безмежним.