Чільною темою зустрічі було «вільне програмне забезпечення». У руху Річарда Столлмана за вільне ПЗ з’явилося багато ворогів. Вони виступали проти того, щоб розробники роздавали всі вихідні коди задарма, й не погоджувалися, що робити інакше — аморально. Ба більше, для багатьох людей термін «вільне ПЗ» свідчив про те, що девелопери взагалі проти комерційного використання. На нашому саміті Лінус Торвальдс зазначив: «Я й не знав, що за словом “вільний” стоїть два латинських поняття: “liber” (свобідний) і “gratis” (безкоштовний)».
Лінус був не єдиним, хто інакше розумів слово «вільний». На окремій зустрічі Кірк Маккусик — керівник проекту Berkeley Unix — сказав мені: «Річард Столлман часто повторює, що авторське право — зло, тому нам потрібен новий термін “авторське ліво”. Ми в Берклі оперуємо поняттям “копі-райту” — відправляємо людей у Copy Central (місцевий копірувальний центр) і загадуємо робити копії». Проект Berkeley Unix розробляв ключові фічі й службові програми Unix, що лягли в основу Linux. Саме Berkeley Unix познайомив мене 1983 року з цією операційною системою. Проект здійснювався в межах давньої академічної традиції обміну знаннями. Вихідний код роздавали, щоб люди просували розробки, зокрема з комерційною метою. Єдина вимога — посилання на джерело.
Боб Шейфлер, директор проекту Массачусетського технологічного інституту (MIT) із розробки X Window System, практикував такий самий підхід. X Window System була запроваджена 1984 року. Коли я натрапив на неї 1987-го, вона ставала стандартною віконною системою для Unix і Linux, на яку переходили майже всі розробники. Моє видавництво підготувало серію посібників із програмування на X, де ми взяли за основу специфікації MIT. Ми переписували, розширювали їх і передали права користування компаніям, які продавали нові системи на базі Unix та X. Боб підтримував мене: «Саме цього ми й прагнемо. Ми створюємо фундамент і хочемо, щоб люди на ньому будували».
Другим наставником, що змінив мої уявлення про вільне програмне забезпечення, був розробник Perl Ларрі Волл. Коли я запитав, чому він розробив вільне ПЗ, Ларрі пояснив: для нього розробки інших фахівців були такими цінними, що він почувався зобов’язаним поділитися чимось натомість. А ще Ларрі процитував відомий вислів Стюарта Бренда у власній інтерпретації: «Інформація не хоче бути вільною. Інформація хоче бути цінною». Як більшість інших девелоперів, Ларрі збагнув: один із найкращих способів зробити інформацію (тобто програму) ціннішою — віддати її. Він розширив межі використання ПЗ не тільки для себе (адже інші програмісти вносили зміни і розширювали технічні можливості, якими міг користуватися сам Ларрі), а й для всіх користувачів. Річ у тім, що, розповсюджуючись, програмне забезпечення стає фундаментом для подальшої роботи.
Я розумів, що розробники пропрієтарного програмного забезпечення, зокрема Microsoft, яких спільнота вільного ПЗ вважає аморальними, роблять свою інформацію цінною, обмежуючи до неї доступ. Microsoft створила величезну акціонерну вартість, але й також подарувала світові загальнодоступні персональні комп’ютери. Без цього не сформувалися би глобальні мережеві ресурси сучасного світу. Це була цінність для суспільства.
На мою думку, Ларрі Волл і Білл Ґейтс мали багато спільного.
Як творці інтелектуального продукту (у співпраці з іншими фахівцями) вони прийняли стратегічні рішення, щоб максимізувати його цінність. Історія показала, що обидва обрали дієві стратегії. Для мене питання полягало в тому, як максимізувати цінність радше для суспільства, ніж для окремих розробників чи компаній. За яких умов краще роздавати програмне забезпечення, ніж патентувати?
Упродовж професійної діяльності я повсякчас замислювався над питанням: як зробити так, щоб компанія давала суспільству більше, ніж забирала?
Б’ючись над терміном «вільне програмне забезпечення», ми розглядали альтернативи. Майкл Тіман сказав, що в Cygnus кажуть «джерело-забезпечення». А от Ерік Реймонд пропонував зупинитися на новому терміні Open Source,[4] який за півтора місяця до нашої зустрічі вигадала Крістіна Петтерсон із «мозкового центру» у сфері нанотехнологій Foresight Institute. Термін уперше пролунав на зустрічі, яку організував Ларрі Оґюстен, виконавчий директор компанії VA Linux Systems.
Ерікові Реймонду та Брюсові Перенсу, ще одному девелоперу й поборнику вільного ПЗ, так сподобалася ідея Крістіни, що вони створили неприбуткову організацію Open Source Initiative. За задумом, організація мала об’єднати ліцензії на вільне ПЗ в таку собі «металіцензію». Та все ж новий термін вживали тільки у вузькому колі фахівців.
4
Англ.: відкрите джерело, тобто програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом. —