Лімор Фрайд отримала інженерну освіту в MIT. Її чоловік, геній креативності Філ Торрон, раніше працював у рекламі, а тепер допомагає дружині розвивати онлайн-присутність. Колись подружжя мешкало за шторкою у своєму маленькому офісі. Лімор побудувала бізнес без венчурного капіталу. На перший офіс та оснащення вона брала гроші з кредитки і самостійно досягла успіху, виробляючи продукти, які справді потрібні людям. Головними робочими інструментами Лімор були ютуб, платформа Twitch, емейл та інтернет — через них здійснювалася промоція товарів. Лімор Фрайд виступає за Open Source та розвиток інженерної освіти. Це зробило її зіркою соціальних мереж. Жінка потрапила на обкладинку журналу Wired, а президент Барак Обама присудив їй звання «Поборниці змін» у рамках програми Білого дому. Мабуть, найбільше Лімор Фрайд пишається тим результатом, про який їй написала одна жінка. Після перегляду чергового випуску «Запитай в інженера» семирічна дочка тієї жінки вигукнула: «Мамо, а хлопчики бувають інженерами?».
2016 року відбувся другий Next:Economy Summit, і в нас була ще одна презентація наживо — цього разу з ангару, який щойно побудували в Руанді503. Келлер Рінауду, співзасновник і виконавчий директор компанії Zipline, тоді саме повернувся зі святкування офіційного запуску дронів каліфорнійської компанії, які доставляли в Руанду кров за запитом. Той захід відбувся за участі президента країни. У Руанді погано розвинена медична інфраструктура, а також багато непрохідних доріг. Післяпологова кровотеча — одна з найпоширеніших причин смерті серед руандійок. Досі було неможливо зберігати достатньо крові різних груп і відправляти у віддалені лікарні, але Келлер і співзасновники Zipline знайшли вихід: замість побиватися через брак інфраструктури XX століття, вони скористалися ХЗ-технологіями XXI й вирішили, здавалося б, неподоланну проблему. Компанія має лише три злітні поля для дронів, оснащені пунктами зберігання крові, але може за 15 хвилин доставити кров у будь-який куточок Руанди.
Zipline отримала 43 мільйони доларів венчурного капіталу, а з наступного раунду фінансування обсягом 25 мільйонів планує вийти на ринки В’єтнаму, Індонезії і, якщо вдасться подолати регулятивні перешкоди, Сполучених Штатів. У США є потреба доставляти кров або медикаменти в сільську місцевість, а також здійснювати термінові доставки епінефрину чи протизміїної сироватки при нещасних випадках, коли життя людей під загрозою.
У період між двома самітами я поспілкувався із сотнями інноваторів, зокрема з діячами, які не зовсім уписуються в традиційне поняття «підприємці, що будують майбутнє». На моє уявлення про розвиток економіки вплинула яскрава й важлива зустріч — вечірня прогулянка Центральним парком із Брендоном Стентоном. Він став сенсацією соціальних мереж, коли створив фейсбук-сторінку «Люди Нью-Йорка» (Humans of New York). Стентон дуже зайнятий, тому це була єдина можливість зустрітися — поки він вигулював собаку.
Брендон Стентон — фотограф й оповідач. Він каже, що шукає людей, які справляють враження тих, хто має час поговорити. Кожна з його фотографій супроводжується коротенькою історією й цитатою з тривалої розмови з героєм фото. Брендонові фото зібрали понад 25 мільйонів фоловерів на фейсбуку та в інших соцмережах.
Стентон почав викладати фотографії онлайн у надії заробляти на улюбленій діяльності. На відміну від більшості людей, які стали популярними в соцмережах, Брендон не намагався нажитися на рекламі. На основі своїх фотографій та історій він написав дві книжки, що стали бестселерами. Брендон часто приймає запрошення на зустрічі співробітників компаній або на випускні в коледжах. Однак популярність у соцмережах використовує передусім для того, щоб збирати кошти на проекти, натхнені героями фотографій.