Про прихід Сталіна до влади Нострадамус пише так:
9. В гл. 17 «Об'явлень…» у розділі «Велика розпусниця» пишеться: «І прийшов один із Анголів, що мають сім чаш, і говорив зо мною, кажучи: «Підійди — і я покажу тобі засудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами (згадаймо: води — то народи). 2 З нею розпусту чинили земні царі, і вином розпусти її впивалися мешканці землі». І в дусі повів він мене на пустиню». Пустиня — спустошене від Христа місце. «І побачив я жінку, що сиділа на червоній (підкреслення В. С.), переповненими іменами богозневаженими, яка мала сім голів і десять рогів. 4 А жінка була одягнена в порфіру (довга пурпурова мантія, символ влади: пурпур — темно-червоний або яскраво-червоний колір) й кармазин (темно-червоного кольору і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами). У руці своїй вона мала золоту чашу, повну гидоти та нечистоти розпусти її. А на чолі її було написане, таємниця: «Великий Вавилон — мати розпусти й гидоти землі».
Вавилон, як і все, про що пишеться в «Об'явленнях…», — метафора. Адже Євангеліє було створене наприкінці першого — на початку другого століття нової ери, а держава Вавилон існувала від 19 до 6 віків до Різдва Христового. Але з усього він — Вавилон був, мабуть, прототипом Радянської імперії. «І бачив я жінку п'яну від крові святих і від крові мучеників Ісусових і, бачивши її, дивувався дивом великим».
Наприкінці цієї глави Ангол повідомив Іванові Богослову: «18 А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними».
Немає потреби пояснювати, про яке місто йдеться.
Це місто — Москва.
Сказане тут же: «11 І звірина, що була — і нема, і вона сама восьма й з сімох, і йде на погибель» — яскраве підтвердження цьому. Бо Радянською імперією керувала комуністична партія з Москви — столиці Росії і водночас Радянського Союзу. Ось чому «восьма з сімох». І склалося так з 1922 року. Нагадаємо: в Союз «об'єдналися» Росія, Білорусія, Україна, Молдавія (у складі України), а також Азербайджан, Вірменія, Грузія у складі Закавказької Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки. Решта республік була в різний спосіб загарбана вже цим утворенням.
Сім голів звірини мають подвійне значення. У першому випадку з людського моря 1917 року вийшла семиголова звірина і головами її були Ленін, Троцький, Сталін, Каменєв, Зінов'єв, Дзержинський, Свердлов. У другому — голови звірини змінювали одна одну в часі. Першою був Ленін, другою — Сталін, за ним Хрущов, Брежнєв, Андропов, Черненко, Горбачов. Ці голови за віддаленням часу їхнього народження від фатального 1881 року (вихід «Капіталу» Маркса) ставали дедалі людянішими. Остання з них — Горбачов був уже нормальною людиною. Що і стало причиною загибелі «Вавилону». Випадково чи ні, а Горбачов носить ім'я Архангола Михаїла, котрий «переміг на небі змія великого, вужа стародавнього, що зветься диявол і сатана і що зводить усесвіт».
Сутністю своєю Горбачов був антиподом Сталіна. Якщо Сталін за освітою і вихованням тяжів до християнської віри, а за народженням — «генетикою» — до сатани, то Горбачов, маючи освіту «змія» (марксизм), виховання звірини (компартійне), душею належав Богові. Чоловік цей був української, козацької крові і йому дано було розвалити імперію антихриста.
10. Проте якою б не була генетика людей, що очолювали Радянський Союз, їхню свідомість живила ідейна «кров» К. Маркса. Ми вже розповідали дещо про нього. Що ж являла собою ця особа, що так сильно крутнула стерно цивілізації?
На перший погляд, нічого особливого. У житті Карл Маркс полюбляв чарку. Траплялося, що занедбував дружину й дітей, і вони через це бідували. Він служниці зробив байстря, яке потім усиновив його друг Ф. Енгельс. Був не вельми охайним і страждав фурункульозом. Все життя існував на «нетрудові
доходи»: спекулював на біржі і найчастіше програвав. Це останнє, далебі, якось не в'яжеться з його знаннями сутності капіталізму… Нічого особливого.
Привертає увагу інше. З шести дітей, що він їх прижив з Жанною фон Вестфаллен, троє померли дуже рано. А з тих трьох, котрі вижили, дві доньки покінчили життя самогубством. Одна з них — Лаура вийшла заміж за Поля Лафарга — близького родича, внучатого племінника Карла Маркса. Власне, це було кровозмішення. І вона, і її чоловік вкоротили собі віку. А трійко їхніх дітей померли ще в колисці.
Такого випадкового збігу обставин не буває. Над потомством Маркса тяжіло прокляття.
Він мав лиху вдачу. Йому притаманні були садизм і комплекс руйнування. Ось вірш, якого він написав змолоду:
Цю свою програму він виконав. Щоправда, сидіти на тому троні йому не судилося. Але зі своїх портретів він бачив і «людський страх», і «похмурий біль». Його вчення обійшлося тому полігонові, де воно обкатувалося, у 50 мільйонів душ. За своє життя він, крім Ф. Енгельса, не мав друзів. На його похорон прийшло тільки шестеро людей.
Насіння його віри впало в добре підготовлений ґрунт. Адже похмурий орб, який повільно наближався і так само повільно віддалявся від зловісного 1881 року, наслідив у людських душах. Окультна наука вважає (знає), що похмурий сателіт має довершену організацію, властиву тільки йому, і керується суворо визначеними законами, природу яких можна легко розпізнати, спостерігаючи за жорстокими інстинктами тваринної природи в людях без моралі. Такі особи, власне, є окультними агентами «братерства духовного світу», яке відоме під іменем чорних магів.
Вони виступають вчителями і володарями похмурого орба на плані астральнім і — школи чорної магії — фізичному. Як правило, істот цих було зачато в час, коли місяць був уповні і вони мали великий вплив на людей, завдячуючи своїм надзвичайним властивостям. Втім, мало хто з них це усвідомлював.
Нострадамус писав: «Потому в Атилі зародиться велика імперія Антихриста, і зерси спустяться у великій і незліченній кількості».
Мабуть, не варто переконувати, що Атила — то держава, яка була розташована на землях царювання вождя гунів Атили, тобто наша територія.
Назва «Росія» з'явилася тільки після 1700 року. До того часу на мапах світу вона значилася як Московія, Московське царство, Московське князівство. Була Галицька та Київська Русь. Отож, Нострадамус територію майбутньої Російської імперії назвав Атилою, так само, як в одному зі своїх катренів Україну — Борисфеном — від назви найбільшої водної артерії народу.
Що ж до зерсів, то це сутності істот, які прийшли в матеріальний світ під знаком звірини — в часи, наближені до 1881 року, коли тінь від похмурого орба була найгустішою.
11. У Пророцтвах Нострадамуса знаходимо: «…так що прихід Святого Духа, який починається з 48 градуса, викличе велике переселення людей, котрі рятуватимуться від жахів Антихриста, що воює проти людини королівської крові…»
Спробуємо з'ясувати, про що йдеться. Незрозуміле, що таке «прихід Святого Духа», а от 48 градусів — це меридіан, і вище якого міститься Радянський Союз. Справді, вище 48 градуса почалося велике переселення людей, нащадки яких і тепер розкидані по всьому світові. Ну, а хто він — Антихрист, що воює проти людини королівської крові, сказано вище. Це він (за Нострадамусом) «стане великим Вікарієм Ісуса Христа, і проти його церкви і його царства». Значення слова «вікарій» — той, що заступає, заміщає. Отож, Нострадамус мав на увазі того, хто заступив собою Христа. Ним був Ленін.
Далі по тексту: «…і передуватиме тому затемнення Сонця, найтемніше і найнепроглядніше від часу сотворення світу і до смерті і страти Ісуса Христа аж до нашого (тобто, 1556 р.) часу, а в жовтні місяці стануться такі великі зміни, що подумають, начебто сила тяжіння землі втратила свою природну спрямованість і зануриться вона в постійний морок…»