Коли Самаеля було переможено Михаелем і скинено в земний світ, його програма дещо змінилася: із семи голів на чільне місце вийшла одна, потім друга, за нею третя, але вже не з первинної сімки, і так до сьомої. Вінців було також сім, але вони з’являлися на головах послідовно, з дня обрання головою партії.
Отже, 12-а гл. «Об’явлення…» — це пророцтво на важкі пологи людської цивілізації і народження нової епохи.
Новий Єрусалим
1. «І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо й перша земля проминули, і моря вже не було» (гл. 21). — Так починається передостання глава «Об’явлення…» Слова «небо», «земля», «море» це — тільки «гілки»; саме ж дерево, тобто первинне значення слів, сховане. «Море» — місце, де змішуються води рік; в окультному значенні це імперія; а ріки — то народи. Отож текст читається так: «і бачив я людність нову, що на небі (у світі сутностей), і людність нову, яка на землі живе, і імперій уже не було.»
Коли це станеться, важко сказати. Але розвал держав-конгломератів, який припадає на кінець другого тисячоліття, свідчить, що час близький.
«2 І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка.»
Слово «місто» Ів. Богослов вживає в значенні «держава». Але тут ідеться про «місто святе», себто духовну державу, державу-віру. А віра ця християнська. Тому що джерело християнської віри витікає з Єрусалима, а точніше з храма, що його зруйнували римляни 70-го року н.е. Цей храм був Святинею для іудеїв і християн. Віра Христова, у порівнянні з іудаїзмом, нова. Євангеліє називається ще «Новий Заповіт». Тому й написано: «Новий Єрусалим». Тобто йдеться саме про Христову, а не іудейську, віру.
2. «Новий Єрусалим» — поняття не географічне, а духовне. Уже тепер оновлюється Христова церква. Правда, поки що тільки формально, оскільки її настоятелі — це здебільшого ті ж сутності, які прийшли у світ у сатанинський час. Але астральна аура планети (Темний сателіт) дедалі рідшає і віддаляється; народжується все більше людей з неспотвореною психікою. Вони й стануть тією «невістою», що її запліднить оновлена віра.
«9 І прийшов до мене один із семи анголів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: «Ходи, покажу я тобі невісту, жону Агнця.»
10 І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, — святий Єрусалим, що сходив із неба від Бога.»
«Гора» це — держава, влада, закон. Ідеться про духовну владу. А з неба (у земний світ) сходили сутності — часточки людства, які складуть основу оновленої віри — Святого Єрусалима. Тобто ангел показав час масового втілення душ тих, «які не вклонилися звірині ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руки свої» (гл. 20, ст. 4).
«11 Славу Божу він (Єрусалим) має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь».
Щоб стало зрозуміліше, про що йдеться, наведемо слова з гл. 4 «3 А сидячий (Бог на престолі) подібний був з вигляду до каменя яспіса й сардиса…» Тобто духовний колір Нового Єрусалима був такий самий, як і в Бога.
Яспис, чи яшма, — один з дорогоцінних каменів, про який згадується в Старому (Ієзекіїль, ХХУШ, 13) та Новому Заповітах. Він складається зі зцементованих зерен кварцу та халцедону; має велику твердість. Кольори: жовтий, білий, чорний, червоний, зелений, сірий та переплетення цих кольорів у вигляді смуг, хвиль, плям.
3. «12 Мур воно (місто Єрусалим) мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять анголів та ймення написані, а вони — імення дванадцяти племен синів Ізраїля.
13 Від сходу три брамі, і від півночі три брамі, і від півдня три брамі, і від заходу три брамі.»
Мур великий і високий — це захищеність Нового Єрусалима від впливів та посягань інших релігій.
Дванадцять брам — дванадцять знаків Зодіаку, під якими із потойбіччя у світ людський спускаються сутності. Дванадцять анголів відповідають за дванадцять різних типів людей відповідно до їхніх знаків Зодіаку, а саме: за характер, вдачу, психічні й розумові особливості і зрештою за виконання програми, що на них покладено Вищою Силою.
Окультна наука вчить: «Немає такого зернятка внизу, яке б не мало свого ангела вгорі» — тобто тієї сили, яка штовхає до росту і розвитку. Кажучи сучасною мовою, анголи то — польові матриці втілених сутностей.
Дванадцять племен синів Ізраїля — це не євреї, точніше, не тільки євреї, це всі, чия віра проросла з Біблії (Тори), тобто з іудаїзму. А саме — дванадцять типів людей, народжених під дванадцятьма знаками Зодіаку. Якби стала можливою дивовижна сегрегація за приналежністю людей до їхніх знаків Зодіаку, то з’явилося б дванадцять справді племен, які між собою дуже відрізнялися б. Водночас представники одного такого «племені», попри етнічні, географічні та расові особливості, були б ідентичні. Ці міфічні племена в іудаїзмі мають назву дванадцяти колін Ізраїля. А саме: племена Рувима, Симона, Левія, Іуди, Завулона, Іссахара, Дана, Асира, Наффалима, Йосипа, Вениаміна. Зараз відомі тільки два племені. Решта буцімто перебувають невідомо де. За єврейською легендою, прийде час і ті десять прийдуть на землю обитовану. Мабуть, це все ж тільки легенда, оскільки земна куля не така вже й велика, аби на ній досі не були віднайдені ці десять племен.
4. Брами були на мурах по три з кожної сторони світу. Тобто в Новий Єрусалим входитимуть сутності людей, що втілюватимуться (народжуватимуться) у будь-якому місці планети — на півночі, півдні, сході, заході від Нового Єрусалима.
Чому по три брами з кожної сторони світу? Чи не тому, що сутності приходитимуть у земний світ одухотворені якоюсь із складових святої трійці? Тобто по брамі на Отця, Сина, Святого Духа?
«14 І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця.»
Новий Єрусалим (Христова віра) тримаєтьтся на дванадцяти основах, а саме — на апостолах Ісуса Христа (Агнця).
5. «15 А той, хто зі мною говорив, мав міру — золоту тростину, щоб зміряти місто і брами його, і мур.»
16 А місто чотирикутнє, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина і ширина, і вишина його рівні.»
Переведемо цю відстань у сучасну нам одиницю довжини — метр. Нагадаємо, стадій — відстань, що її проходить людина за час сходу сонця, тобто за дві хвилини. Відомі стадії: вавілонський — 194 м, фараонів — 209,4 м, птолемеївський і римський — 184 м, єгипетський — 174, 5 м. У «Словнику іншомовних слів наводиться ще один єгипетський стадій —230,4 м.
Отож, якщо Ів. Богослов мав на увазі стадій
вавілонський, то відстань становитиме: 12000 х 194 = 2328000 м;
єгипетський — 12000 х 174,5 = 2094000 м;
фараонів — 12000 х 209,4 = 2508000 м;
птолемеївський — 12000 х 184 = 2208000 м;
римський — 12000 х 184 = 2208000 м;
єгипетський за «Словником…» — 12000 х 230,4 = 2760000 м.
Середня величина від шести наведених відстаней складає 2349000 м або 2349 км. Якщо ж величину стадія за «Словником іншомовних слів» вважати сумнівною (надто вона відрізняється), то середня відстань становитиме 2269 км.
Взявши за початок цієї відстані Сіонський пагорб, де стояла Святиня — єрусалимський храм, з якого пішла віра Христова і де зараз знаходиться гроб господній, а за кінець п’ятдесятий градус Північної Широти (на Північ), а саме Київ, то матимемо схожу відстань. Від аеропорта «Бориспіль» до Тель-Авіва літаком — 2200 км., від Борисполя до Києва — 50 км., від Тель-Авіва до Єрусалима — 35 км.