До всього цей чоловік був ще блискучим ученим, винахідником. Зокрема він винайшов речовину, що їй сам дав назву «некая составная мудрости огненой» або «поджар». Нею підпалювали тих, кого велено було «терзать неисповедимыми муками».
Це був Іван 1V Васильович — Грозний. Називали його по-біблійному Іоанном. Чи був він «даром Божим» для свого народу?
«25 липня на Красній площі поставили шибениці, стовпи, обкладені просмоленим хворостом, і колоди для відрубання голів. Стояв частокіл з залізними наконечниками. (Цей елегантний вид страти був запозичений у турків). Новинкою була велетенська сковорода, на якій пінилася олія, що кипіла, гострі залізні кігті, що їх називали кішками, кліщі, пили, голки, вірьовки, спеціально призначені для протирання тіла, котли з окропом і ще якісь пристосування, винайдені самим царем.
Привели засуджених з жахливими слідами тортур; вони ледь трималися на ногах.
Цар зробив широкий жест, звільнивши десь половину з трьохсот людей. Звільнені незабаром були заарештовані і страчені через тиждень. З іншими вчинили відповідно до розписаної у всіх подробицях процедури. Кілька десятків посадили на палю, де вони конали у неймовірних муках годин по дванадцять-п’ятнадцять. У них на очах, привселюдно, гвалтували, а потім убивали їх дочок і дружин. Близько п’ятдесяти чоловік кинули на розжарену сковороду. Опричники з киями не давали нікому вискочити зі сковороди, спостерігаючи смертельний танок у киплячій олії. Іоанн сміявся до сліз.
Висковатого повісили за ноги й стали повільно пиляти вздовж тіла. Фунникова навперемінно обливали холодною водою й окропом, потім зняли з нього шкіру, як з вугря.
Федору Басманову було виявлено високу довіру особисто відрубати голову рідному батькові Олексію Басманову, що син виконав майстерно, після чого його було посаджено на палю…
Дружину Фунникова — молоду гарну жінку, яка доводилася сестрою князю В’яземському, посадили верхи на натягнуту між стовпами линву і протягли проміжністю по цій линві взад-вперед кілька разів, а затим кинули помирати…» (І Бунич).
Іван Васильович, як видно, був людиною, справді, творчою і не терпів стереотипів.
5. «Красна площа — головна площа Москви. До її архітектурного ансамблю входять частина будівель Кремля, храм Василія Блаженного, пам’ятник К.Мініну і Д.Пожарському (споруджений, до речі 1818 р.), будинок Історичного музею, Мавзолей Леніна… З 1918 р. площа стала місцем демонстрацій і мітингів трудящих столиці, військових парадів. Біля кремлівської стіни — могили, в стіні — урни з прахом видатних радянських діячів, ряду діячів міжнародного робітничого руху.» (Укр. рад. енциклопедичний словник, т.2).
Простежимо, як формувалося це місце. Іван ІІІ Васильович — дід Івана Грозного започаткував будівництво нового Кремля з рудої цегли, замість старого з білого каменю. Рік закладин — 1485 (18). Відтоді всі більш-менш значущі прилюдні тортури і страти відбувалися біля стін Кремля, на площі, що дістала назву «Красна». Пік звірства на цій площі сягнув свого апогею за царювання рудоволосого царя Івана Грозного.
Слово «красне» має два значення, а саме: «червоне» і «красиве, гарне». Поза всяким сумнівом, перше значення і є справжньою назвою, тому що площа була постійно залита людською кров’ю. Друге значення «красиве» вигадали ті, у кого колір пролитої крові викликав естетичні почуття.
Не випадково мавзолей анти-Володимира поставили не в Петербурзі, де перемогла звірина, а саме тут, на місці найбільших жахіть вигаданих анти-Іваном. Не випадково на місці, «угноєному» великими стражданнями, поховали «видатних радянських діячів», а насправді — фрагментів «змія великого, вужа стародавнього», що відійшли у потойбіччя, виконавши сповна своє призначення у людському світі. Не випадково уцілів храм саме Василія Блаженного, спорудженого анти-Іваном на честь завоювання Казані і названий іменем причинного (біс вселився) старого. Не випадково під стінами Кремля біля вівтаря сатани (мавзолея) відбувалися всі містерії, що їх проводила звірина. Зайве казати, що всі вони супроводжувалися в червоному кольорі, тобто були означені кров’ю.
Отож епоха анти-Івана була першим невеликим (адже усього люду московського тоді було близько трьох мільйонів) сплеском сатанинства на обраному сатаною полігоні, досвід якого до найдрібніших деталей, а тільки у великих масштабах, повторить звірина.
6. І Іван, і анти-Іван були сутностями з надпотужною енергетикою. Перший став одним із засновників віри, яка грунтувалася на любові до ближнього, до людини, як такої, до людства. Всяк, хто увірував, отримував заряд доброти, гуманізму та інших, суто людських, якостей. Це наповнення триває вже багато поколінь. Людство немов би насичується тими якостями. Та час від часу з’являється щось, що все зводить нанівець. Приходить людина з антисвіту, така ж могутня у руйнуванні, як і той, хто будує, і тоді настають часи випробування. Прихід у світ анти-Івана означений великими стражданнями людей, від найближчих родичів до сусідніх народів. Анти-Іван убив двох рідних синів, п’ять дружин, винищив боярські роди і більшість священиків, починаючи з найвищого керівництва церкви. І це при тому, що він був набожний; Біблію тримав, як настільну книгу. Оприччина, на чолі якої він стояв була «молохом», котрий вимагав усе нових і нових жертв. Той страх, та жорстокість, що їх уклав у душі своїх земляків анти-Іван, ось уже чотириста з лишком років визирає з очей його співвітчизників. Це альтернатива наповненню Івана. Якою б не була віруючою людина, чий родовід тягнеться з часів анти-Івана, в глибокому закутку її душі ховається страх чи жорстокість. Потрібні тільки сприятливі умови, щоб вони проявились.
З листів до автора
Матеріал листів наводиться так, як їх написано, без редагування і виправлень.
Вельмишановний письменник Віктор Савченко!
Дуже дякую Вам за Ваші радіопередачі про тлумачення із «Откровень св. Іоанна» знака 666 і за Ваші дослідження.
…Чи знайомі Ви з дослідженнями Великого Мудреця і філософа Піфагора, з його «Числовою системою»? Згідно з нею за датою народження можна легко підрахувати і якості людини та вийти на знак «666» (зловіщий, особливий знак) людей — централістів, привабливих, але таких, що приносять іншим — родині, суспільству нещастя, якщо вони і ті, хто їх оточують, цього не знають.
Чому ж такі потрібні Знання не використовувати на користь суспільству, адже ці люди, не знаючи себе, шкодять усім? Яка Ваша думка? Що робити, якщо серед оточуючих, навіть кандидатів (напевне, мається на увазі кандидати в народні депутати) з’являються люди з «666». Будемо вдячні Вам за Вашу відповідь.
Селянські Зося і Цеся
Дніпродзержинськ, вул. Сировця,
буд. 23,кв. 17
Радіопередача «І бачив я звірину»
Я слухала Вас з вечора. І згадала, коли була ще мала. Нас було аж 10. Я — дев’ята, 1919 р. народження. Потім прийшла розруха. Батько вмер з голоду в 1933-му. А в мене був старший брат Василь з 1900 року. Тоді, як я уже виросла, то він мені говорив і показував: брав сірники і складав цифру 666, а потім ім’я ЛЕНИН. І говорить, що це ім’я сатанинське. «Тільки, Ніно, ти нікому не говори, крім рідних. Мовчи, бо зараз треба мовчати.» Так що я вірю в ту звірину, що ви про неї розказували.
Н.Ф.Горнятко
Дніпропетровськ,
вул. Героїв Сталінграда, буд. 14-а, кв. 22
Шановний диктор або завідуючий!
Недавно була передача з Біблії про пророцтво Іоанна Богослова.
…Це була передача письменника-фантаста, але він не фантаст, йому Бог дав розум розкрити оті зашифровані слова І.Богослова.
Диктор двічі ставила запитання. А що таке число 666?
Число 666 розгадати можна ще й так: взяти 15 сірників, викласти 666,а потім слово ЛЕНИН…
P.S. А засекречено в І.Богослова тому, що багато-багато ще було б страчено за правду людей.