Ця позиція показує становище, в якому вільно, без примусу себе до чогось людина проявляє з найбільшою очевидністю істотність усієї ситуації. Це — становище, в якому вона у повній правдивості володіє багатьма. Саме тут їй притаманна саме інтенсивність спілкування з людьми. Але вони не могли б зловживати цим, якби не інше, абсолютно необхідне для людини в такому становищі. Це його сувора строгість. Так, спрямовуючи людей, вона висуває найкраще в них і пригнічує все погане в них. Таке очищення необхідне для досягнення наступного щабля, на якому мають зникнути межі соціальної ієрархії. У короткій формулі висловлює це текст: «Слабка риска — на п’ятому місці. У такій правдивості [будь] товариським і суворим. Щастя».
Тяжіння всіх попередніх позицій до п’ятої було забарвлене загальним тоном підйому до вищого. Але і шоста позиція є тут силою, яка, незважаючи на висоту свого становища, схиляється перед нижчою, але в цій ситуації є головною силою п’ятої риски. «Важко дається це людині, тому небо має неодмінно допомогти йому в цьому», — проповідує з приводу цього тексту Іто Тогай. І текст майже до багатослівності, чужій «Книзі», підкреслює вдалість цього становища, в якому вже позначаються задатки ситуації, показаній в наступній гексаграмі — «покора». Текст тут такий: «Сильна риска — нагорі. Само небо благословляє на це. Щастя. Нічого несприятливого».
№ 15. Цянь. Покора
Володіння великим надбанням, всією повнотою світу, могло б бути кінцевою метою, якби в світі допускалася можливість зупинки. Але основним постулатом є вчення про мінливість, про безперервний рух світу і про те, як людина гармонійно має долучатися до цього руху. Тому зупинка в розвитку є не зупинкою, не відставанням, що викликають конфлікт зі світовим розвитком. Тому, якщо зупинитися навіть на висоті найбільших досягнень, то і в такий зупинці не буде правильного ставлення до світу. Але рухатися прямолінійно далі вже не можна, бо на попередньому щаблі досягнуте все, чого варто було досягти. Отже, тільки повна відмова від уже досягнутого може гарантувати можливість подальшого розвитку, що йде в ногу з розвитком світу. Така необхідна відмова від особистих досягнень називається покорою і виражається в образі самої гексаграми, в якій під знаком землі поміщений знак гори. Гора загалом має підійматися над землею, і в цьому з винятковою лаконічністю показаний образ покори. Такий стан не повинен відлякувати людину, бо тільки в ньому тут можливий подальший розвиток, причому цей розвиток має бути плідним: він повинен бути доведений до кінця, до завершення. У цьому сенсі в тексті є: «Покора. Розвиток. Шляхетному чоловікові доведеться закінчувати».
На першому місці покора показується в найінтенсивнішій, але і в дуже загальній формі, тому неможливо конкретизувати його в специфічному образі. Можливо лише вказати на те, що людині, котра має таку властивість, належить необхідність подолання величезних труднощів, бо завдяки цій властивості вона схильна до такого подолання. Це зрозуміло, адже тут ця властивість розглядається в його невиявленому стані, а тому не вказується його практичне застосування; з іншого боку, вона, судячи з композиції «Книги змін», притаманна людині, котра на попередніх етапах досягла вже величезних результатів і тому здатна на подолання найбільших труднощів. Текст висловлює це так: «Слабка риска — на початку. Покірний зі смиренних шляхетний чоловік. Йому треба переходити вбрід через велику річку. Щастя».