Выбрать главу

Обережно, чоловіче, обережно. Сестро, притримайте стіл, притримайте його…

Лікар Армстронґ раптово прокинувся. Був ранок. Сонячне світло лилося в кімнату.

Хтось нахилився над ним і трясе його. Це Роджерс. Роджерс, білий як стіна, кликав його:

— Лікарю, лікарю!

Лікар Армстронґ повністю прокинувся.

Він сів у ліжку й різко запитав:

— Що таке?

— Моя дружина. Лікарю, я не можу розбудити її. Боже мій! Я не можу розбудити її. І вона якась дивна на вигляд.

Лікар Армстронґ не гаяв ні секунди. Він накинув халат і пішов за Роджерсом.

Армстронґ нахилився над ліжком, де на боці мирно лежала місіс Роджерс. Він торкнувся її холодної руки, підняв повіки. На мить завмер, а потім випростався та обернувся.

Роджерс прошепотів:

— Вона… вона?..

Він облизав пересохлі губи.

Армстронґ кивнув.

— Так, вона померла.

Він задумливо подивився на дворецького. Потім глянув на тумбочку, раковину й знову перевів погляд на спочилу жінку.

— Лікарю, то… то… серце?

Армстронґ трохи помовчав, а тоді запитав:

— Як у неї взагалі було зі здоров’ям?

— Бувало, трохи мучив ревматизм.

— Останнім часом її оглядав лікар?

— Лікар? — здивувався Роджерс. — Та ми роками не відвідували лікаря.

— Ви не помічали, чи скаржилася вона на серце?

— Ні, лікарю. Наскільки мені відомо, нічого такого не було.

— Вона добре спала? — допитувався Армстронґ.

Роджерс відвів очі. Він нервово потирав тремтячі руки. Пробурмотів:

— Ні, вона не надто добре спала.

Лікар різко запитав:

— Вона приймала снодійне?

Роджерс здивовано дивився на нього.

— Снодійне? Щоб заснути? Я про це нічого не знаю. Упевнений, що ні.

Армстронґ повернувся до столика для вмивання.

Там було кілька пляшечок: лосьйон для волосся, лавандова вода, проносні ліки, огірковий лосьйон для рук, зубний еліксир, зубна паста й мазь від болю у суглобах.

Роджерс допомагав йому, витягуючи шухлядки тумбочки. Опісля вони перейшли до комода, але жодних слідів снодійного не знайшли.

Роджерс сказав:

— Учора ввечері вона прийняла тільки те, що дали їй ви.

II

Коли о дев’ятій годині пролунав гонг на сніданок, усі вже були на ногах і чекали на нього.

Генерал Макартур і суддя походжали терасою, обмінюючись окремими заувагами щодо політичної ситуації. Віра Клейторн і Філіп Ломбард вибралися на найвищу точку острова, що знаходилася позаду будинку. Там вони виявили Вільяма Генрі Блора, що вдивлявся у бік берега.

— Моторного човна ще не видно. Я вже давно тут чекаю, — пояснив він.

Віра сказала, усміхаючись:

— Девон — графство сну. Тут усе відбувається із затримкою.

Філіп Ломбард дивився в інший бік — у бік відкритого моря.

Раптом він запитав:

— Що ви думаєте про погоду?

Задерши голову догори, Блор зауважив:

— Як на мене, погода хороша.

Ломбард присвиснув і мовив:

— Ще до вечора тут посилиться вітер.

— Шквал, еге ж? — запитав Блор.

Знизу до них долинув звук гонга.

— Сніданок? — зрадів Ломбард. — Мені б не завадило трохи перекусити.

Коли вони спускалися крутим схилом, Блор задумано мовив до Ломбарда:

— Ви знаєте, ця справа мене турбує. Чому той юнак захотів накласти на себе руки? Усю ніч про це думав.

Віра йшла трохи попереду них. Ломбард злегка нахилився до Блора:

— Маєте інше припущення?

— Мені потрібні докази. Почнімо з мотиву. Грошиків, я б сказав, у нього було вдосталь.

З вітальні назустріч їм вийшла Емілі Брент.

— Човен уже прибув? — різко запитала вона.

— Ще ні, — відказала Віра.

Вони ввійшли в їдальню. На буфеті стояло велике блюдо з яєчнею і шинкою, були чай та кава.

Роджерс притримав перед ними двері, а тоді вийшов у коридор і зачинив їх за собою.

— Сьогодні в дворецького поганий вигляд, — сказала Емілі Брент.

Лікар Армстронґ, який стояв біля вікна, прокашлявся і сказав:

— Пробачте такий скромний сніданок. Роджерс зробив, що зміг. Він готував його власноруч. Місіс Роджерс сьогодні… гм… не змогла про це подбати.

— Що ж там із тією жінкою? — їдко спитала Емілі Брент.

— Спершу поснідаймо, — спокійно сказав лікар Армстронґ. — Яєчня охолоне. А тоді я маю дещо з вами обговорити.

Усі скористалися порадою. Наповнили тарілки, налили чаю чи кави. Почали снідати.

Немов за взаємною згодою, ніхто не зачіпав тему острова. Говорили про різні поточні події: міжнародні, новини у світі спорту, останню появу Лохнеського чудовиська.