Выбрать главу

Віра, пильно дивлячись на міс Брент, сказала:

— Що сталося?

— Природно, що я не тримала її навіть години під своїм дахом. Ніхто не скаже, що я потураю аморальній поведінці.

Віра тихо запитала:

— Що сталося… з нею?

Міс Брент відповіла:

— Порочне створіння, не вдовольнившись одним гріхом на совісті, вчинила ще один смертний гріх. Вона позбавила себе життя.

Віра прошепотіла, охоплена жахом:

— Вона вбила себе?

— Так, кинулася у річку.

Віра тремтіла.

Вона вдивлялася на спокійний тендітний профіль міс Брент.

— Що ви відчували, коли дізналися, що вона це зробила? Вам не було шкода? Ви не звинувачували себе? — спитала вона.

Емілі Брент випросталася:

— Я? Я не мала причин дорікати собі.

Віра сказала:

— Але якщо її призвела до цього ваша… суворість?

Емілі Брент відрубала:

— Її власний вчинок, її власний гріх — ось що призвело до цього. Якби вона поводилася, як порядна скромна молода жінка, нічого б такого не сталося.

Вона повернулася обличчям до Віри. У її очах не було ні докорів сумління, ні тривожності. Вони були суворі та самовдоволені. Емілі Брент сиділа на вершині Солдатського острова, упакована у свою броню доброчесності.

Стара діва похилого віку вже не була для Віри трохи смішною.

Раптом вона стала жахливою.

ІІ

Лікар Армстронґ іще раз вийшов із їдальні на терасу.

Суддя сидів у кріслі, безтурботно дивлячись на море. Ломбард і Блор відійшли ліворуч, курили, але не розмовляли.

Як і раніше, лікар на мить завагався. Він зупинив погляд на судді Ворґрейві. Він хотів із кимось порадитися. Він усвідомлював, що в судді проникливе логічне мислення. Та все ж вагався. Суддя Ворґрейв міг добре мислити, але він був старшим чоловіком. За цих обставин Армстронґ відчував, що йому потрібна енергійна людина.

Він зробив свій вибір.

— Ломбарде, я можу хвильку поговорити з вами?

Філіп стрепенувся.

— Звісно.

Двоє чоловіків зійшли з тераси. Вони спустилися схилом до води. Відійшовши дуже далеко, щоб їх не чули, Армстронґ сказав:

— Мені потрібно порадитися.

Ломбард звів брови. Він сказав:

— Мій любий друже, я нічого не тямлю в медицині.

— Ні, ні, я маю на увазі загальну ситуацію.

— А, тоді інша справа.

Армстронґ сказав:

— Чесно, що ви думаєте про всю цю історію?

Ломбард хвильку подумав. Тоді сказав:

— Змушує порозмислити, еге ж?

— Які ваші припущення щодо тієї жінки? Підтримуєте версію Блора?

Філіп випустив дим у повітря.

— Цілком прийнятна, якщо подумати.

— Точно.

Армстронґ заговорив із полегшенням. Філіп Ломбард не був дурнем.

Ломбард продовжував:

— Тобто, допустимо можливість того, що містеру й місіс Роджерс успішно зійшло з рук убивство у свій час. І я не розумію, чому б і ні. Що саме, на вашу думку, вони вчинили? Отруїли стару леді?

Армстронґ повільно казав:

— Могло бути простіше. Я запитував Роджерса сьогодні вранці, на що хворіла та міс Брейді. Його відповідь була інформативна. Немає потреби вдаватися в медичні деталі, але за певних форм серцевих проблем використовують амілнітрит. Коли стається напад, розбивають ампулу амілнітриту й дають хворому вдихати. Якщо ж амілнітрит не дати, наслідки швидко можуть бути фатальні.

Філіп Ломбард сказав задумливо:

— Як усе просто. Надто спокусливо.

Лікар кивнув.

— Так, нічого особливого не потрібно робити. Не треба діставати і використовувати миш’як, нічого такого… просто нічого не робиш! І Роджерс схопився вночі по лікаря, бо вони обоє були впевнені, що ніхто не зможе дізнатися.

— Та навіть якби хтось і дізнався, ніщо не могло би свідчити проти них, — додав Філіп Ломбард.

Раптом він спохмурнів:

— Звісно, це багато чого пояснює.

Армстронґ здивовано глянув на нього:

— Даруйте?

Ломбард мовив:

— Я маю на увазі, це пояснює суть Солдатського острова. Є злочини, у яких неможливо викрити злочинців. Наприклад, Роджерси. Інший приклад — старий Ворґрейв, який вчинив убивство строго в межах закону.

Армстронґ різко запитав:

— Ви вірите в ту історію?

Філіп Ломбард усміхнувся.

— О, так, вірю. Ворґрейв убив Едварда Сетона, убив його так само, якби й насправді проколов кинджалом! Але він був достатньо розумний, щоб зробити це із суддівського крісла, у перуці та мантії. Тому в звичайному порядку ви не можете змусити його відповісти за цей злочин.