— За програш, який обернувся для мене на виграш! — проголосив гауптман.
— В такому разі і за мій виграш! — в тон Кубісу сказав Генріх, піднімаючи чарку.
«Пройшов ще одну перевірку», — майнула радісна думка в голові Генріха.
АЛЬБОМ МАЙОРА ШУЛЬЦА
Вперше за багато днів прорвалися хмари, і сонце залило промінням землю. Користуючись з перерви, офіцери висипали на подвір'я штабу. Одні, мружачись від сонячного світла, вигрівалися на ґанку, інші невеличкими групами походжали по подвір'ю, про щось розмовляючи.
Чимала група зібралася і біля бліндажів, розташованих край дороги, навпроти входу до штабу. В цих бліндажах офіцери ховалися звичайно під час нальотів авіації. Але зараз їх зібрала тут не повітряна тривога, а своєрідні змагання з стрільби між кращими стрільцями штабу, Шульцом і Кокенмюллером.
За умовами змагання стрілець мусив відбити кулею шийки у пляшок, поставлених на відстані у тридцять метрів на земляному настилі бліндажа. У разі влучного попадання, він мав одержати від партнера дві пляшки коньяку або їхню вартість. Якщо кулі влучать не в шийку, а лише в пляшку, стріляючий мав сплатити партнерові одну пляшку коньяку, а якщо кулі не влучать у мішень зовсім — подвійний штраф: дві пляшки коньяку.
Першим стріляв Кокенмюллер. Взявши з рук єфрейтора великий пістолет, гауптман уважно оглянув його, підійшов до накресленої на землі смуги, напівповернувся до мішеней і старанно прицілився. Постріл! Стовпчик куряви знявся праворуч, трохи вище пляшки. Кокенмюллер прикусив губу і прицілився знову. На цей раз куля влучила в середину пляшки і розбила її. Третя куля так само лише розбила пляшку.
— Штрафу — чотири пляшки, виграшу — жодної! — сміючись, вигукнув офіцер, який виконував роль арбітра.
— Я відіграюсь на другому турі, — спокійно кинув Кокенмюллер, — бо тепер знаю, як цілити.
— Корисні вправи для офіцерів штабу! — почулося збоку.
Всі озирнулися. Начальник штабу генерал-майор Данієль і оберст Бертгольд підійшли до гурту.
Майор Шульц пояснив умови змагання.
— А ти, Гольдрінг, не береш участі в змаганні? — запитав Бертгольд, помітивши серед присутніх Генріха.
— На жаль, коли я підійшов, змагання вже почалися, гер оберст!
— О прошу, гер лейтенант, — це лише початок першого туру. До того ж я люблю вигравати, — спробував пожартувати Шульц.
— А ви певні, що виграєте, гер майор? — примруживши очі, спитав Генріх.
Майор Шульц самозадоволено посміхнувся і замість відповіді простягнув Генріху пістолет.
— Ні, тепер ваша черга, я стрілятиму після вас!
Майже не цілячись, майор Шульц вистрілив тричі підряд.
Одну пляшку було розбито, у другої зрізало шийку. Третя куля влучила близько пляшки, не зачепивши її.
— Непогано! — схвалив генерал Данієль.
— Вам стріляти, бароне! — запросив Шульц.
Гольдрінг витяг з кобури офіцерський маузер і став у позицію.
— Ви хочете стріляти з цієї хлопавки? — здивувався Кокенмюллер.
— А хіба правила це забороняють?
— Ні, але йду в заклад, що з маузера і за десять кроків у шийку пляшки не поцілиш, — настоював Кокенмюллер.
Кілька офіцерів його підтримало.
— Ви ставите себе в гірші умови, ніж інші учасники змагання, — кинув і генерал Данієль.
— Але офіцер, гер генерал, мусить володіти усякою зброєю якнайкраще! Я скорше програю майорові Шульцові десять пляшок за кожен постріл, ніж погоджуся стріляти з іншого пістолета.
— Ловлю вас на слові — десять пляшок за кожен постріл! — вигукнув Шульц.
Гольдрінг мовчки звів пістолет, один за одним пролунало три постріли. Першу пляшку було розбито, дві інших лишилися без шийок.
— Погано! — поморщився Гольдрінг, мов і не чув схвальних вигуків присутніх. — Поставте нові пляшки, — попрохав він єфрейтора.
Нові три постріли викликали щире захоплення: шийки трьох пляшок було зрізано, мов ножем.
— Виграшу — п'ятдесят пляшок, програшу — десять. Сорок пляшок коньяку з майора Шульца! — весело вигукнув арбітр.
Навкруги зареготали. Усім була відома скупість майора, і присутні зараз з цікавістю спостерігали, як його довге обличчя вкривається червоними плямами.
— За майором Шульцом ще три постріли? — нагадав Генріх. — Маузер при вас, майоре?
Шульц безпорадно схопився за кобуру і почервонів ще більше.
— Було умовлено стріляти з парабелума, — запинаючись заперечив він.