(Свідчення, зареєстровані після терористичного акту в Головному слідчому управлінні ГУВД Москви).
Частина друга
Весна (Vesna)
Гроза омила Москву 29 квітня, і стало солодким повітря, і душа якось пом'якшала, і жити закортіло.
Zdrastvuite вам, papasha! У манекенів є душа? Я оце замислився про метафізику топ-моделей, зайшовши тихенько у ваш атомний гриб. Висадивши мене перед храмом, водій таксі дуже дякував, коли я відмовився взяти решту.
— Будь багатий, як Роман Абрамович, що скупив половину Англії, й живи сто сім років, як моя бабуня!
Чайові сприяють дружбі. Дякую, що погодилися знову прийняти мене, любий pater noster. У воді, яка омиває позолочену маківку вашого храму, відбивається сьогодні шарлатове небо, почеркане жовтими підйомними кранами, що бринять од вітру над Москвою-рікою, одне слово, хочу сказати, що у вас тут гарно, якщо, звісно, кінець світу може тішити око. Так добре пройти мостом Лужкова, лишивши позаду острів, де у приміщенні колишньої шоколадної фабрики будують помешкання для багатіїв, піднятися східцями, сизо-рожевими, неначе хмари, й обігнути ліхтарі, які крапинками позначають ваш «дурнуватий каламар». Дім на набережній, потойбіч сірої річки, має такий самий привітний вигляд, як і в романі Рибакова. У розкішних московських апартаментах олігархія заступила партійну номенклатуру, і нехай хтось спробує пояснити мені, в чому відмінність поміж ними, бо я особисто не розумію, нащо ваші революції, які нічого не міняють. Утім, ні, колись вірні слуги режиму милувалися з вікна басейном, а тепер храмом милуються. Поступ усе-таки, правда ж? Та дозвольте зауважити, що псевдобронзові барельєфи, якими оздоблений ваш фасад, просто бридкі, як і оті плити на паперті. Чом би не склеїти наново уламки колишнього Христа Спасителя, який похований на цвинтарі Донського монастиря? Вашому новісінькому храму старовина не зашкодила б. Фрески в ньому ще сирі, мури непорочні до непристойності, чистісінька тобі декорація в павільйоні для зйомок, святості тут і близько нема, навіть молитви здаються бутафорськими. Izvinite, я завжди все критикую. До речі, я вдався до рекламацій, дуже незручно сповідуватися навстоячки. Насилу почав, а вже поперек болить. Чом би вам, православним, не поставити в себе сповідальні, як ото у католиків? Задля дотримання вашого мазохістського ритуалу, нам доводиться розмовляти на ходу, в юрмі допитливих бабусь у хусточках. Вони так жадібно ловлять кожне наше слово, добре, що не балакають французькою так вільно, як ви? бачу, ваше паризьке заслання у 90-х дарма не минулося. Колись усі росіяни розмовляли моєю мовою: Достоєвський з дітлахами, Тургенев з Флобером, Набоков з Піво, Габрієль Мацнев зі мною. Сьогодні цей почин забули, й у вас, як скрізь, панує англійщина. Від паризьких козаків у моїй мові лишилося тільки слово «бістро» (від російського «быстро»), та я вимовляю його частенько, тож віддамо йому належне. Розмова мертвою мовою боронить від чужих вух. Та навстоячки така балачка, скажу відверто, не сприяє проханням про відпущення гріхів! А ваші чотиригодинні відправи (на Великдень вони будуть узагалі по шість годин тривати) шкідливі для здоров’я після бурхливої ночі! Під час нашої останньої зустрічі я порівняв вас із психоаналітиком, та у Фройда принаймні можна було прилягти на канапу…
Не можу пробачити собі, що так давно не озивався: з головою поринув у роботу. Мені довелося податися в Париж, щоб перебалакати з клієнтом. Мушу вам сказати, що обстановка там ще гірша, ніж за тої пори, коли ви читали проповіді в церкві Александра Невського на вулиці Дарю: хоч зима там лагідніша, ніж тут, французи сумують дужче, ніж росіяни. Що ж ви хочете: вони ще не згубили ілюзій і вперто шукають світло в кінці тунелю, це навіть зворушує. Що, перепрошую? Авжеж, дехто ще вірує у вашого Господа. Що правда, то правда. Та в модельних агенціях таких небагато. Щоб якось пом’якшити відсутність надії, всі наші співробітники колються втіхою, як і я оце. Можна, я вам дещо скажу? Зрештою, я задля цього і прийшов. Здається, більшість ваших парафіян у Росії розглядає релігію як притулок, не дуже віруючи в Бога, просто їм здається, що нехай буде вже Господь, ніж капіталізм.