(Переклад французькою Ігоря Сокологорського, Посольство Франції в Москві).
З Октавом Паранго мене познайомив один корсиканський приятель, що продав мені яхту й дім у Порто-Веккіо, я, щоправда, ще не бував там. Октав шукав нові обличчя для французько-американської модельної агенції, і я запропонував йому допомогу, бо й сам є акціонером декількох рекламних компаній у Москві й Санкт-Петербурзі. Я скінчив математичний факультет і сам не думав, що викладатиму економіку, а потім стану банкіром і підприємцем. Спершу я був двірником, а потім заробив грошенят на початку 90-х на ваучерах, тож нікому нічого не винен. Наша група «Ойлнафта» об’єднує підприємства нафтохімічної та металургійної промисловості, а також володіє кількома заводами з виготовлення косметичних компонентів і постачає їх, зокрема, у такі фірми як «Вірджін тірс» і «Л’Ідеаль монд». Власне, у рамках співпраці з останньою я й зустрічався з Паранго декілька разів поточного року (він вербував дівчат для нового обличчя марки-лідера). Він жодного разу не казав у моїй присутності чи в присутності моїх близьких про свої злочинні плани. Хочу зазначити, я нічогісінько не знав про його судимість, як про те, що він відбував покарання у французькій в’язниці за участь у злочині, скоєному на території США (вбивство пані Ворд; див. додаток до «99 франків»). Щоразу як він критикував Росію, я брав його за мартопляса, актора, салонного соціаліста (з рік тому він опублікував у Франції памфлет проти реклами і, наскільки мені відомо, був головним піарником у кандидата від компартії на президентських виборах у 2002 році). Зброя, вкрадена в моєму петербурзькому помешканні, зберігалася під постійним наглядом у сейфовій кімнаті. Не розумію, як він туди промкнувся. Я негайно запропонував передати московській поліції та ФСБ список службовців моєї охорони, якщо це допоможе слідству, тому що я не можу не припустити, що вони брали участь у цій справі. Так, рада директорів компанії «Ойлнафта» готова надати компетентним органам усі необхідні відомості, що допоможуть пролляти світло на найкривавіший терористичний акт, скоєний на території Москви від 2002 року. Група «Ойлнафта» рішуче заперечує обґрунтованість чуток про існування в Чечні якогось заводу з переробки материнського молока, а також фабрики з виробництва людських сліз у Комсомольську, де начебто силоміць утримують жінок з метою продажу продукції, яку вони виробляють, як молодильного косметичного засобу. Те, що стверджує «Нова газета», — чистісінька брехня: причетність нашої групи до садомазохістськаих сайтів, що пропагують бичування і розп’яття молодих жінок (extremepain.org, whippedass, com, extremebrutality, unhumansadism, executionsofvirgins, teentittorment і crucifiedteens) ніхто ні встановив, ні довів, і я, голова групи «Ойлнафта», категорично її заперечую. Що ж стосується сайтів fragilehostage.com, unwantedfuck і freshrussiantears, то їх зареєструвала інша філія нашої компанії, котра випускає ДВД з садомазохістським порно. Всі учасники тих фільмів повнолітні й працюють з нами на добровільній основі. Ці наклепницькі чутки є спробами прихильників пуритантства дестабілізувати наші підприємства, що неприйнятне вже саме собою і підриває престиж марок нашої компанії. «Ойлнафта» залишає за собою право звернутися з цього приводу до компетентних судових інстанцій на території Російської Федерації та за її межами (компанія «Л’Ідеаль» вже скерувала скаргу до Європейського суду з прав людини). Мені нема чого додати з приводу цієї справи, що глибоко обурює і засмучує мене, як і всіх мешканців нашого міста, зокрема, православну громаду, до якої я маю честь належати, а також мою родину і моїх близьких, всю глибину скорботи яких ви уявити не можете. Заявляю, що, попри моє єврейське походження, я був одним із засновників у 1994 році комітету спонсорів, що поклав початок фінансуванню будівництва храму Христа Спасителя. Дозвольте мені висловити солідарність і принести співчуття всім родинам, що утратили своїх близьких внаслідок цього страшенного, нелюдського і блюзнірського вчинку. Я приєднуюся до молитов усієї «Єдиної Росії» й хочу засвідчити свою незмінну підтримку президента Путіна в його боротьбі за справедливість. Настане такий день, коли нам доведеться замислитися над цілковитим і остаточним звільненням святої руської землі від оцих бойовиків, а також покарати тих, хто ставить під сумнів національну велич Росії і плює в душу нашій великій державі. Цю боротьбу провадить наш президент і провадитиме його наступник, якого обере народ. Поки російській національній єдності загрожує терористична небезпека, на чолі демократії мають стояти люди, які дадуть їй відсіч.