Взагалі проблема укладання вибраних творів Гашека — задавнений головний біль упорядників: і тих, які вперто дотримувалися хронологічних засад, і тих, які хотіли бачити в Гашекові не чеського національного генія, а передовсім свіжоспеченого на пекельно-гарячій московській пательні заблуканого інтернаціоналіста, котрого невдовзі по кривавій російській вакханалії відрядили шпигувати на рідних теренах задля перетворення солодкої ленінської казки на реальну сталінську бувальщину. Слава Богу, не вийшло з Гашека ні Ріхарда Зорге, ні Кіма Філбі. Вийшов автор геніального «Швейка», а ще — безпрецедентної пародійної історії створеної ним самим «партії поміркованого прогресу в межах закону» і багатьох шедеврів малої сатирично-гумористичної прози.
Подані в цій книзі твори засвідчують, яким унікальним хистом володів цей великий мандрівник, богемник, містифікатор, артист, а головне — незрівнянний знавець секретів комізму, чарівник короткої дотепної оповідки.
На жаль, нам поки що не все вдалося відшукати для здійснення зовсім нових перекладів досі не виданих в Україні творів Гашека. Сподіватимемося, що це лише початок, який дасть змогу в майбутньому докладніше домалювати портрет цього фантастично талановитого, винятково щирого, небувало працьовитого й вічно молодого чеха (помер у 39 років!), вірного сина свого прекрасного «голубиного народу», як назвав його один із великих його будителів від двохсотлітнього підневільного животіння. Ярослав Гашек і своїм життям, і своєю творчістю показав, що його народ невичерпний талантами, непохитний мужністю, безстрашний у смертельному протистоянні. Письменників такого народу має читати кожен свідомий українець у часи незавершеної боротьби за власне велике, Богом дане історичне майбутнє.
ОПОВІДАННЯ, ГУМОРЕСКИ, ПАМФЛЕТИ, ФЕЙЛЕТОНИ
Моя сповідь. — «Ческе слово» (вечірній випуск), 28.01.1921.
Стор. 5. «28 жовтня» — празька газета, що виходила у 1920–1923 рр. За редакцією Модрачека (1871–1960) і Гудця (1873–1957), ініціаторів публічного паплюження Гашека після його повернення на батьківщину.
Стор. 6. …прелатом у премонстрантів… — тобто володарем одного з найвищих титулів католицького духовенства. Премонстранти — духовний католицький орден привілейованої частини духовенства; заснований у XII ст.
Стор. 7. «Науковий словник» Отто — чеська енциклопедія, котру видавав Отто в 1888–1908 рр. і яка доповнювалася в 1930–1940 рр.
Князь Тун-Гогенштейн Франтішек Антонін (1847–1916) — австрійський державний діяч; у роки 1889–1896 і 1911–1915 — намісник Чехії, в 1898–1899 рр. — прем’єр-міністр Австрії.
Стор. 8. …ту дівчину… вбив не Гільзер, а я. Йдеться про резонансний процес у справі єврея Леопольда Гільзера із закарпатського містечка Польна, котрого звинувачували у вбивстві Анежки Грузової, скоєному нібито з ритуальною метою (1899–1900 рр.).
Стор. 9. Партія прогресивних соціалістів — нечисленна партія правого спрямування, очолювана Модрачеком і Гудцем. Проіснувала чотири роки (1919–1923).
Повість про портрет імператора Франца-Йосифа. — «Чехослован», 17.07.1916.
У зв’язку публікацією цього оповідання Гашека було звинувачено військовим судом австро-угорської армії в «образі Величності» і він мав бути суворо покараний. Гашек уник покарання, оскільки перебував за межами Австро-Угорщини.
Стор. 11. «Народна політіка» («Національна політика») — празька газета; виходила в 1883–1945 рр.;
«Глас народа» («Голос нації») — тижневик партії старочехів, який видавав Й. Є. Баштірж.
Стор. 15. Кустоцца. — 24.06.1866 р. під Кустоцею (Ломбардія) австрійські війська завдали поразки італійській армії.