— Гаразд. Слухайте, ви! — крикнув Бірз нагору. — Перекажіть там докладно про те, що бачили тут, як працюють наші роботарі. Скажіть отим божевільним, що скаженіють, а працювати не йдуть, скажіть їм, що страйкові настав кінець. Чуєте?
Очевидно, Бірз не вважав за можливе втратити хоча б найменшу можливість психологічно вплинути на страйкарів, використовуючи для цього навіть випадкових штрейкбрехерів. Він запитливо дивився вгору. Чоловік, що мив вікно, кивнув головою у пов’язці:
— Гаразд, містер, перекажемо! — голосно відповів він.
Бірз здивовано поглянув на нього: кого йому нагадує цей голос?.. Ніби якогось знайомого… Але часу для того, щоб пригадувати, було замало. І він, не згадавши, хутко пішов з цеху.
— Тім, який ви необережний, — з докором сказала Мадлена. — Адже він міг пізнати ваш голос.
— Що ви? Йому й на думку не спаде, що ця потвора з пов’язкою на обличчі може бути Тімом Кроунті. Так само, як не може бути, щоб оця брудна жінка була чарівною Мадленою Стренд. Ха-ха-ха!..
— Гей, ви там, чого регочете? Робити треба! — суворо гукнув на них знизу доглядач.
— Працювати, так працювати, — стиха відповів Тім. — Ну, я мию скло, а ви, Мадлено, кінчайте ваші вимірювання. Треба все ж таки скоріш тікати, бо, одверто кажучи, я не звик старанно мити вікна… так само, здається, як і ви?.. Так значить, хвиля дуже коротка?
Проте, Мадлена не відповідала: вона заглибилась у дальші вимірювання.
13. ПЛАН TIMA КРОУНТІ
— Мені це не подобається, Тім.
Боб Леслі рішуче підвівся і підійшов ближче до Тіма.
— Ну, добре. Припустімо, що ми знайшли способи дістати цей самий генератор, який керує роботарями. Гаразд. Це не головне. Але — чи певний ти, що у Бірза він один? А коли ми накажемо роботареві повернути ліворуч, а Бірз своїм другим генератором накаже йому повернути праворуч, — що зробить роботар тоді? Га?
Тім похмуро мовчав.
— А навіть і для цього, — продовжував Боб, — і то треба добре вміти поводитися з тим генератором, знати, коли й яку саме кнопку натискувати. Хіба ти знаєш це?
— Ні, — примушений був визнати Тім. Але він одразу додав: — Мадлена допоможе. Це ж її спеціальність.
Тепер замислився Боб Леслі. Звісно, допомога Мадлени, — неабиякий чинник. Це безперечно. Але…
— А як ставиться взагалі до цієї твоєї думки товаришка Стренд? — нарешті запитав Боб Леслі.
І як добре, що, запитуючи це, він неуважно дивився у вікно. Бо інакше він, безумовно, помітив би, як зашарівся Тім.
Адже запальний репортер яскраво пригадав останню розмову з Мадленою, вже після відвідування заводу у вигляді штрейкбрехерів. Тім гаряче доводив Мадлені конечну потребу дістати загадковий генератор, щоб підкорити роботарів своїй волі. Мадлена сперечалася, вона категорично відмовлялася брати участь у здійсненні цих планів. Правда, її докази не збігалися з доказами Боба Леслі, але сказати, що вона прихильно ставилась до сміливих авантюрницьких задумів Тіма, — було б надто неточним. Бо Мадлена говорила:
— Ні ви, ні я, Тім, не знаємо як слід злагоди ні роботаря, ні того генератора. Що робитимемо ми з ним? Проте, це питання другорядне. А насамперед — як ви дістанете генератор? Думаю, що Бірз своєю волею вам його не дасть. А грабувати чи красти — це не методи. Я рішуче відмовляюся від цього. Не хочу — і все.
— А коли б я приніс вам генератор, чи відмовилися б ви працювати з ним? — запитав Тім.
— Я б спитала, насамперед, як саме ви його дістали.
Тім спалахнув:
— Припустімо, я сказав би, що вкрав його. Що тоді? Ви відмовилися б?
Мадлена повільно похитала головою:
— Не знаю, Тім. Цілком можливо, що й відмовилася б.
Згадуючи про цю розмову, Тім відчував себе дуже погано. Що відповісти Бобові? Адже сказати йому, що Мадлена проти, це значить провалити всю справу. Взнавши таке, Боб ніколи не допоможе Тімові здійснити його плани.
— Так як же ставиться до цього Мадлена? — пролунав знов голос Боба Леслі.
І Тім вирішив. Зібравши всі сили, напружившись, як людина, якій треба стрибнути в холодну воду, він відповів, вдаючи байдужість:
— Звісно як. Позитивно. Вона допоможе опанувати цю штуку. Дай тільки можливість.
Тоді Боб повільно повернувся до Тіма:
— Ну, гаразд. Хай буде по-твоєму. Я залишаюся при своїх думках, але тобі заважати не хочу. Добре. Хлопці допоможуть тобі. Скажи Джорді Рундалеві, що я не заперечую. Тільки… може б ти краще кинув це діло, Тім?
— Ні. Я зроблю все, як сказав тобі. І тоді ти примушений будеш погодитись зі мною цілком, — твердо відповів Тім.
Так чи так, а відступати Тім уже не міг. Будь що він мусів довести, що саме він був правий, а не хтось інший.