Ось чому Томас Бірз повернувся на завод значно раніше, ніж сподівався.
І саме тоді, коли автомобіль Бірза від’їздив від котеджа Мадлени, — Тім Кроунті уважно розглядав невеличку плескату чорну коробочку, яку поклав перед ним на стіл веселий життєрадісний Джорді Рундаль, промовивши:
— Маєте, товаришу Кроунті. А бумажник я, з вашого дозволу, здам Бобові. Може, він знайде в ньому щось цікаве.
Він вийшов. Тім залишився сам. Серйозні сумніви мучили його. Справді, що робити з цим генератором? Що Мадлена відмовиться з ним працювати, — Тім був певний. Щодо цього, він добре знав вдачу Мадлени Стренд. А сам він… що зробить він сам з цією коробкою?
Чотири ряди кнопок без будь-яких визначень що й до чого. Два невеличкі важелі. Два гнізда, куди, маючи бажання, можна було встромити штепсель. І все. Те, що було в чорному ебонітовому футлярі, скріпленому гвинтами, залишалося загадкою для Тіма. Що робити з цією загадкою? Адже він мусить виправдати всю цю історію.
Тім обережно пересунув один з важелів. У коробці щось тихо загуло. Тім повернув другий важіль. Гудіння стало вищим. Але і це не допомогло Тімові збагнути призначення важелів. Він відзначив лише для себе:
— Важелі, очевидно, запускають цей генератор. А вже потім, натискуючи кнопки, керують роботарями. Різні кнопки — різні рухи.
І зовсім несподівано для самого себе Тім знайшов рішення складної проблеми використання чорної коробки. Він підстрибнув майже до стелі:
— Гей-гей, ось воно!
— Що таке, Тім? — здивовано запитав у нього Боб Леслі, який увійшов до кімнати разом з Рундалем.
— Знайшов! Знайшов! — вигукував Тім.
— Що ти знайшов?
— Як поводитися з генератором.
— Так скажи. — Боб Леслі спокійно сів біля столу.
— Слухай, Боб, я говорив уже тобі, що залежно від того, яку ти кнопку тут натиснеш, роботар зробить той чи інший рух. Це мені і Мадлена розповідала, і я сам ранком на заводі бачив.
— Ну? Звідки ж ти взнаєш, яка кнопка спричиняє який саме рух.
— А мені й не треба цього знати, — переможно відповів Тім.
— Як так? — відверто здивувався Боб.
— Дуже просто. Мені досить вивести з ладу роботарів. Хай Бірз керує ними, хай лагодить їх. А з мене вистачить зараз, на даному етапі, того, що вони робитимуть дурниці.
— Та що ти, збожеволів чи що?
— Ні, все гаразд. Слухай. Припустімо, роботарі роблять певні рухи. А я тим часом натискую перші-ліпші кнопки. Одну, другу, третю, кілька водночас. Роботар одержуватиме безладні, заплутані накази, він зіпсується. А чого ж мені ще треба? Адже ввесь план компанії Говерса таким чином зламається. Роботарі не працюватимуть коло верстатів. І кінець усій історії.
Боб Леслі задумався.
— Що ж, Тім, нібито ти маєш рацію. Якщо роботарів одного за одним доведеться лагодити, це означатиме провал, зрив планів Говерса. Давай, давай, подивимося. Ходім разом з тобою. А ти, Джорді, зачекай тут. Сюди мусить прийти товаришка Мадлена. Скажи їй, що ми з Тімом пішли на завод.
Хіба міг Бірз думати, що найпильніша охорона заводських воріт і стін не завадить голові страйкового комітету і рудому репортерові пробратися на завод? Ніколи в житті Бірз не міг би припустити такого. Він був певний тієї охорони, яку несли на заводі полісмени та «Бойові хрести».
І все ж таки Боб Леслі та Тім Кроунті, звісно, переодягнені у звичайний робочий спецодяг, вільно йшли поза цехами, де працювали роботарі. Правда, вони не дуже поспішали назустріч доглядачам і полісменам; правдивіше навпаки, вони уникали таких зустрічей. Боб Леслі був проти зайвого риску. Саме тому він рішуче відхилив і чергову пропозицію Тіма спробувати вплинути генератором на роботарів у цеху.
— Ні, Тім, це надто небезпечно. Доглядачі знають один одного. Давай інакше. Я пам’ятаю, отам на майданчику стоїть один роботар, який накладає зливки сталі на платформу. Ото тобі й об’єкт. Пішли.
Роботар біля платформи робив мірні, чіткі рухи. Він нахилявся, підіймав важкі й довгі зливки сталі, які не під силу було б підняти і трьом чоловікам, — і клав їх на платформу. Десять або п’ятнадцять зливків — і платформа від’їжджала, звільняючи місце дальшій. Роботар працював без відпочинку, сумлінно й бездоганно. Щось в його роботі нагадувало підіймальний кран. Така сама сухість рухів, економність і чіткість.