Чомусь вона зовсім не здивувалась, коли побачила там голомозого естета в тренувальній формі.
«Збоченець!» — промайнуло в її голові.
Він
«Це вже стає хворобливою закономірністю!» — подумав він, коли в ліфт зайшла божевільна українка в махровому халаті і білих капцях.
Вона стримано привіталась і повернулася до нього спиною, утупившись у краєвид, що розгорнувся за скляними перегородками. Шикарний ліфт мчав із шаленою швидкістю вниз. Політ було інженерно спроектовано так, що люди, які користувалися ліфтом, страху не відчували, а саме лише задоволення.
«Зараз застрягнемо», — чомусь раптом подумав він, і через мить саме це і сталося.
Божевільна українка повернулася до нього і подивилася так, начебто це він в усьому винен.
Видно було, що вона підбирала слова, щоб вихлюпнути на нього свій гнів, однак, напевно, її словниковий запас англійської мови був зведений до дебетів, кредитів, чекових книжок, кешу, депозитів і числівників. Тому вона змушена була змовчати, ображено надула щоки і відвернулась до Перської затоки.
Тим часом Франсуа по селектору намагався з’ясувати ситуацію з ліфтом. Обіцяли все владнати АСАП.
«Подивимося, як довго у них триває АСАП», — подумав він і почав роздивлятися чудовий захід сонця з-поза рудої куделі божевільної українки.
Краса була неймовірна. Величезне червоне сонце повільно опускалося, готуючись зануритись у Перську затоку. Це не могло залишити байдужим нікого. Навіть такого сухаря, як він.
Кондиціонер не працював, ставало все жаркіше, і Франсуа здалося, що він починає відчувати аромат тіла сусідки. Хоча насправді це було абсурдом, бо в ліфті стояв запах готельної трояндової косметики, якою вона щедро скористалася. Крізь неї ніяк не міг би пробитися запах тіла, навіть якби він і лишився після прийнятого душу.
Однак щось його таки непокоїло. І нарешті він зрозумів, що саме: не сам запах, а нестерпне бажання його відчути.
«Цього тільки бракувало!» — подумав він і відчув, як його вправний меч налаштовується на бойовий лад.
Як на зло, розпашіла божевільна українка повернулась до нього і майже лагідно промовила:
— Чіл!
Те, що сталося потім, можна метафорично передати японською приказкою:
«Справжній майстер йайдо може розсікти краплю і вкласти клинок у піхви ще до того, як половинки краплі торкнуться землі».
Вона
«Та-а-ак! І як це називається?» — сказала вона собі, лежачи у ванні з піною, що пахла натуральною трояндою.
Христя намагалася реконструювати ланцюжок подій, що сталися годину тому. Проте окремі сегменти були відсутні в її пам’яті.
Отже, кадр №1: шалено красивий захід сонця, вона вирішує встановити комунікативний контакт із людиною, яка врятувала їй життя і якій вона також зробила життєво необхідну послугу. Тож вона повертається до Франсуа Бессона і щось каже, якусь банальну дурничку на кшталт: «Який чудовий захід сонця, чи не так?»
Кадр №2. Вона лежить у кутку панорамного ліфта із задертими на плечі Франсуа Бессона ногами. І бурхлива сцена кохання.
А що було між цими двома кадрами? Пам’ять стерлася.
«Може, він мене оглушив чимось по голові і, поки я була без пам’яті, заволодів мною?»
Вона про всяк випадок помацала голову, однак ніде ніяких слідів забою не було.
Ні, вона не нарікала на те, що сталося. Навпаки. їй усе сподобалося. Навіть дуже. Нарешті її інтимні стосунки з чоловіком можна було назвати сексом. Бо все, що вона мала досі, інакше, ніж «блі-зость» не назвеш. Однак Христю бентежила її пам’ять, а точніше — провал у пам’яті: адже мали б бути на початку якісь слова, якісь вступні пестощі, поцілунки... Врешті-решт, він повинен би був зняти штани! Але цього всього вона не пам’ятала!
Не може ж бути, щоб цього всього взагалі не було?
Ну, дечого з перерахованого і справді могло не бути... Наприклад, поцілунків чи пестощів... і Бог з ними... Однак роздягнутися він мусив! Як вона цього не запам’ятала?
Ще раз проаналізувавши два кадри, які лишилися в її пам’яті, вона перефразувала знамениту айкідошну фразу і дійшла до висновку:
«Справжній майстер йайдо може вкласти свій клинок у жіночу піхву ще до того, як сідниці цієї жінки торкнуться землі».
Він
«Це просто ганьба.
Як я міг таке допустити?
Як я міг так вчинити? Адже це суперечить усім моїм моральним принципам! Це абсолютно несумісно з моїми світоглядними переконаннями!