139] Й сам його Кроносів син осліпив. Після того на світі
140] Ще він недовго прожив, беземертним богам ненависний.
141] Тим-то і я не бажаю з богами блаженними битись.
142] А як смертний єси і земнії плоди споживаєш,
143] Ближче підходь, щоб мерщій погибельних меж досягнути!»
144] Відповідаючи, син Гіпполоха промовив славетний:
145] «Духом великий Тідіде, навіщо про рід мій питаєш?
146] Наче те листя на дереві - людські усі покоління:
147] Листя одне, обриваючи, вітер розносить, а інше -
148] Клечанням свіжим ліси укриває з новою весною.
149] Так і людські покоління - ці родяться, ті вже зникають.
150] А як довідатись хочеш, то й це я скажу, щоб відомий
151] Став і для тебе наш рід, що багато людей його знає.
152] В Аргосі, кіньми багатім, далеко є місто Ефіра.
153] Жив у тім місті Сізіф, із смертних мужів найхитріший.
154] Сином Еола Сізіф був, а в нього син Главк народився,
155] Главк же отой породив бездоганного Беллерофонта.
156] Вроду і мужність богове принадну йому дарували.
157] Та проти нього недобре у серці своєму замислив
158] Прет, набагато сильніший, і з-поміж аргейського люду
159] Вигнав його, той-бо Зевсом під берло був відданий Прету.
160] Претова з ним зажадала жона, богосвітла Антея,
161] Потай в коханні з'єднатись. Але не схилила до того
162] Повного добрих бажань, розумного Беллерофонта,
163] Й, зводячи наклеп на нього, вождю вона мовила, Прету:
164] «Прете, умри чи убий ненависного Беллерофонта!
165] З ним у коханні з'єднатись хотів він мене приневолить».
166] Так вона мовила, й гнівом владар запалав, це почувши.
167] Сам же вбивать ухиливсь, бо соромився все-таки серцем.
168] Але в Лікію послав його, й, складені давши таблички,
169] Згубних познак смертоносних на них він накреслив багато,
170] І на загибель його звелів показати їх тестю.
171] Той до Лікії під захистом певним безсмертних подався
172] І до Лікії безпечно прибув, до Ксантових течій.
173] Радо приймав його в себе Лікії просторої владар,
174] Дев'ять він днів частував його, дев'ять биків заколовши.
175] А як десята у небі заблисла Еос розоперста,
176] Гостя почав він розпитувать, знаки бажаючи бачить
177] Ті, що від Прета, від зятя його, він приніс із собою.
178] А як одержав од гостя ті зятеві знаки зловісні,
179] Передусім наказав йому він нездоланну Хімеру
180] Вбити. Була не людського вона, а богівського роду,
181] Спереду - лев, коза - посередині, ззаду - зміюка,
182] З лютістю полум'я з пащі страшенне вона видихала.
183] Та, на знамення божисті зважаючи, все ж її вбив він.
184] Другим завданням - в бою подолав солімів славетних.
185] Це, говорив, була із битв між людьми найстрашніша.
186] Третє: в бою подолав амазонок він мужоподібних.
187] А, як вертався, владар ще нову йому пастку підстроїв:
188] Кращих з Лікії просторої воїв зібравши, звелів їм
189] В засідку стать. Та додому ніхто уже з них не вернувся.
190] Всі бездоганним убиті були вони Беллерофонтом.
191] Врешті збагнув володар, що той - божественного роду,
192] В себе затримав його, і дочку свою дав за дружину,
193] І наділив половиною почестей володаревих.
194] А лікіяни з землі відвели йому кращу від інших,
195] Із плодоносною нивою й садом чудовим дільницю.
196] Троє дітей народилось в розумного Беллерофонта:
197] Старші - Ісандр, Гіпполох та дочка іще Лаодамія.
198] З Лаодамією Зевс велемудрий в коханні з'єднався,
199] І богорівний у неї родивсь Сарпедон міднозбройний.
200] Беллерофонт, проте, став для безсмертних богів ненависним
201] І по рівнині алейській блукав у гіркій самотині,
202] Серце своє гризучи і стежок уникаючи людських.
203] В війнах неситий Арей умертвив його сина Ісандра
204] В розпалі бою, коли той з солімами славними бився.
205] Гнівна убила дочку Артеміда з повіддям злотавим.
206] Від Гіпполоха ж народжений я, - його я зву батьком.
207] Він мене в Трою послав і притому наказував пильно
208] Бути найкращим із воїв, усім перевищувать інших,
209] Не осоромити роду батьків, хоробрістю перших
210] Серед усіх, що в Ефірі живуть та в Лікії просторій.
211] От моя кров і мій рід, що походженням з нього я гордий».
212] Так він сказав, це почувши, зрадів Діомед гучномовний.
213] Мідного списа тут же у землю встромив многоплідну
214] І вожаєві народів слово промовив привітне:
215] «Отже, з батьків іще давнім мені'ти доводишся гостем!
216] Дід мій, божистий Ойней, бездоганного Беллерофонта
217] Двадцять затримував днів у господі, частуючи гойно.