Романовичів – Юрій І (правив з 1301 по 1315 рр.) та Лев ІІ (правив з 1315 по 1323 рр.)
225
– вели антимонгольську політику, яка спровокувала збільшення числа нападів військ
хана. Врешті, не маючи наступника чоловічого роду, романо-католицький князь
(Болеслав, із жіночої лінії Романовичів) посів трон. Роблячи спроби заспокоїти
своїх підданих, він перейшов у християнство та взяв ім’я Юрій ІІ (правив з 1323
по 1340 рр.). Він також намагався відновити міць королівства, запрошуючи до себе
іноземних радників, особливо з Німецького Тевтонського Ордену біля Балтійського
моря, та вводячи німецьку модель управління в містах. Ця модель була втілена в
так званому Магдебурзькому праві, згідно з яким містам дозволялося мати власне
законодавство та самоуправління, що захищало їх від втручання князя чи бояр.
Встановлення Магдебурського Права у двох галицьких містах (Санок у 1339 році;
Львів у 1356 році) протягом XІV століття мало позитивний вплив на їхню економіку.
Однак, за галицькою традицією, досі впливові бояри, які мали землю, обурювалися
щодо зовнішньої політики Юрія ІІ та його залежності від іноземних радників. Мало
того, вони почали підозрювати його в симпатії до римо-католицтва. 1340 року кілька
бояр сформували конспірацію та отруїли свого правителя».
Магочі Пол Роберт. Історія України. – Торонто: Юніверсіті Прес, 1996.
226226
«…НЕ РАЗ НАМАГАЛИСЯ ВІДНЯТИ ВІД НАС…»
Важче влучніше й точніше сказати про драматизм становлення першопочатків
українського книгодрукування, аніж сказав про це Іван Огієнко…
[47] http://www.ifla.org/IV/ifla69/papers/193g-Migon.pdf.
«Noch in der Inkunabelzeit setzte in Krakau der kyrillische Buchdruck ein. Der
aus Franken in Deutschland stammende Buchdrucker Schweipolt Fiol hat um 1490
(vermutlich 1490 bis 1492) vier liturgische Bucher in (alt)kirchenslawischer Sprache
(paleoslovenice) gedruckt. Die Geburt des (ost)slawischen Druckwesens geschah in
der Hauptstadt Polens! Der Vorrang Krakaus vor den politischen und geistigen Zentren
der orthodoxen Kirche und des Ostslawentums ist nur auf Grund der fur eine solche
Tatigkeit gunstigen Bedingungen in Polen zu verstehen. Diese bahnbrechende Leistung
wurde in Krakau, an einem, was die Verkaufsmoglichkeiten dieser Bucher betrifft, sehr
weit entfernten Ort realisiert.
Die Vermutung liegt nahe, dass die Urheber dieses Unternehmens unter den litauischruthenischen
Magnaten zu suchen sind, und Fiol, zusammen mit seinem Gonner Jan Turzo,
sich davon einen gehorigen Absatz erhoffte. Der russische Forscher E.L. Nemirovskij ist
dagegen der Meinung, die Anregung sei aus dem Moskauer Staat gekommen. Die Frage
ist also nicht zu Ende diskutiert.
Durch den Druck der orthodoxen Bucher im katholischen Krakau kam aber Fiol in den
Verdacht der Haresie. Jan Turzos Bitte an den Gnesner Erzbischof um die Erlaubnis zum
Druck und Verkauf der «ruthenischen Bucher» (libri Ruthenici – wie steht in den Quellen),
wurde am 12. Januar 1492 abschlagige beschieden. Es ist der erste Fall kirchlicher Zensur
gedruckter Bucher in Polen».
World Library and Information Congress: 69th IFLA General Conference and
Council
1-9 August 2003, Berlin
Code Number:
193-G
Meeting:
153. Rare Books and Manuscripts
Simultaneous Interpretation:
Der fruhe Buchdruck in Polen (XV. –XVII. Jh.) als Spiegel ethnischer,
konfessioneller und kultureller Verhaltnisse
Krzysztof Migon
Wroclaw (Polen)
[47] «Ще в часи перших друкованих видань започаткувалося в Кракові кириличне
книгодрукування. Книгодрукар Швайпольт Фіоль, який походить із німецьких
франків, близько 1490 року (імовірно, з 1490 по 1492 рік) надрукував чотири літургійні
книги (старо)церковнослов’янською мовою (палеословеніс). Народження (східно)
слов’янського друкування відбулось у столиці Польщі! Перевага Кракова над
227
політичними та церковними центрами православної церкви та східного словя’нства
базується лише на тому, що в Польщі для такої діяльності були сприятливі умови.
Ці новаторські досягнення були реалізовані в Кракові, що стосовно можливостей
продажу такої книжки є дуже віддаленим місцем.
Можна припустити, що ініціаторів цієї справи треба шукати серед литовськорутенських
магнатів, і Фіоль, разом зі своїм меценатом Яном Турзо, сподівався на
належний продаж. Російський дослідник Е. Л. Неміровський суперечить тій думці,
що поштовх пішов з Московської держави. Таким чином це питання не до кінця
обговорене.
Через друкування православних книжок в католицькому Кракові Фіоля
запідозрили в єресі. Ян Турзо попросив гнеснерського архієпископа дозволу друкувати
та продавати «рутенські книги» (libri Ruthenici – як написано в першоджерелі), проте
12 січня 1492 року була дана негативна відповідь. Це перший випадок цензурування