Выбрать главу

20th century – a man well-versed in the problems of East European Jewry – categorically

rejected the idea of Petliura’s animosity towards the Jews…» (Magocsi, pp. 505–506).

And what about Jewish involvement with Soviet oppression? According to Prof.

Leonard Shapiro: «Five of the 21 full-time members of the [Soviet] Central Committee

were Jews – among them Trotsky and Sverdlov, the real master of the small but vital

secretarial apparatus of the party … Jews abounded at the lower levels of the party

machinery, especially in the Cheka and its successors, the GPU, the OGPU and the NKVD

(Shapiro, «The Role of Jews in the Russian Revolutionary Movement», Slavonic and East

European Review, December 1961).

235

Were Ukrainians involved in war crimes against innocent Jews during World War II?

Tragically, yes. According to the Israeli War Crimes Commission, some 11,000 Ukrainians,

out of a population of 36 million, were involved with anti Jewish measures (Stefan T.

Possony, «The Ukrainian Jewish Problem: A Historical Perspective», Plural Societies,

Winter 1974). How can the involvement of .0003 percent of the Ukrainian population in

crimes against Jews warrant the conclusion that all Ukrainians are born anti-Semites?

I believe far more Ukrainians assisted Jews during World War II than killed them.

Many of them have been recognized and honored by the Israeli government. Unfortunately,

many more of those who helped were killed by the Nazis along with the Jews they helped.

Their stories will never be told. Perhaps the greatest assistance came from the Ukrainian

Catholic Church under the leadership of Metropolitan Andriy Sheptytsky. This has been

documented by Jewish sources.

It is sad that, at a time when Ukrainian-Jewish relations in Ukraine are better then

ever, Old World toxins continue to pollute the atmosphere in America».

Copyright © The Ukrainian Weekly, July 20, 1997, No. 29, Vol. LXV

[58] Куропас Мирон, «ОБЛИЧЧЯ ТА МІСЦЯ»

У Чикаго тривають прес-атаки на українців

«Кілька місяців тому «Час і Події», україномовна газета в Чикаго, опублікувала

інтерв’ю з Йорамом Шефтелем, ізраїльським адвокатом Джона Дем’янюка, автора

статті «Захищаючи Івана Жахливого».

Відгукуючись на інтерв’ю, якийсь Рафаель Левчін подав коментар у «Мою

Америку» («My America»), російськомовну газету в Чикаго, в якому написав, що

Шефтель є зрадником єврейського народу. «Сказати, що містер Шефтель продав

власну душу – значить дати йому надто багато шани, – написав містер Левчін. Від

такої душі навіть сатана відвернувся б». «Українці значно гірші за німців у ставленні

до євреїв, – продовжив містер Левчін. – Німці вбивали євреїв лише під час Другої

світової війни. Українці ж вели розправу над євреями із днів Богдана Хмельницького.

Українці радо служили справі нацистів, організовуючи СС Дивізію Галичина,

вісім додаткових дивізій німецьких загонів та оркеструючи Бабин Яр. Через ці

причини всі українці винні у антисемітизмі, а Джон Дем’янюк є їхнім достойним

представником», – підсумував Левчін.

Оскільки я є співдиректором Українського Американського Комітету Правосуддя,

організації, яка спонсорувала появу містера Шефтеля перед українцями Чикаго,

появу, яка призвела до інтерв’ю в газеті «Час і події», видавець, сам український

американський єврей, попросив мене відповісти містеру Левчіну.

У своїй відповіді я, між іншим, вказав на те, що містер Шефтель був ізраїльським

патріотом, який захищав гідність ізраїльської системи правосуддя. Якби невинний

Джон Дем’янюк був повішений після показового судового процесу в радянському

стилі, то увесь світ засудив би Ізраїль. Я також звернув увагу на те, що в українців

ніколи не було вісім німецьких дивізій; що в Україні євреї завжди жили краще, ніж

самі українці, особливо у великих містах; і що не безціль наголошувати на провині

кількох українських злочинців. Українці не звинувачують усіх євреїв за злочини

Троцького, Каменєва, Зінов’єва, Свердлова та Кагановича.

Відгук містера Левчіна на мою статтю нещодавно з’явився у «Семи Днях»

(«Seven Days»), іншій російськомовній газеті в Чикаго. Перелічуючи потенційно

пасквільні образи, які є занадто банальними для того, щоб їх згадувати, він

236236

повторює українофобні звинувачення стосовно Хмельницького («було вбито сотні

тисяч євреїв»), Петлюри («національний соціаліст, нацист») та інших українських

лідерів, як було згадано в його першій статті, знову вимагаючи того, щоб українці

попросили вибачення за злочини. «Єдиною причиною того, що Ізраїль звільнив

містера Дем’янюка, було збереження добрих відносин з Україною», – каже містер

Левчін.

Заява містера Левіна стосовно того, що Ізраїль звільнив містера Дем’янюка

заради збереження добрих відносин з Україною, є абсурдом. У Ізраїлевому баченні

світу Україна малозначуща.

Незаперечним є те, що євреїв масово вбивали протягом повстання Богдана