колишнього головного слідчого важливих злочинів для російського головного
прокурора. Уров сказав:
«Це дуже добре, що залізна завіса опустилась, але це був щит для Заходу. Тепер
ми відкрили ворота, і це є дуже небезпечним для світу. В Америку їдуть російські
239
кримінали. Ні в кого не стане сили їх зупинити. Ви, люди Заходу, ще не знаєте нашої
мафії. Але ви її пізнаєте! Пізнаєте!»
Доктор Вільям Пірс «Єврейський народ в Америці»
[60] http://www.questia.com/PM.qst?a=o&docId=58957385
Publication Information: Book Title: The Cambridge History of Poland: Fromthe Origins to Sobieski (To 1696). Contributors: R. Dyboski – editor, O. Halecki
– editor, J. H. Penson – editor, W. F. Reddaway – editor. Publisher: CambridgeUniversity Press. Place of Publication: Cambridge, England. Publication Year:
1950. Page Number: 502.
Інформація про публікацію: Назва книжки: «Кембриджська історія
Польщі: Від початків до Собєскі (до 1696р.). Редактори: Р. Дибоскі, О. Галекі,
Дж. Х. Пен сон, В. Ф. Реддевей. Видавець: Кембридж Юніверсіті Прес. Місце
видання: Кембридж, Англія. Рік публікації: 1950. Номер сторінки: 502.
«CHAPTER XXIII (A) THE REIGN OF JOHN CASIMIR: PART I, 1648–54
THE ELECTION
«The death of Ladislas IV took even his nearest family by surprise. His brother
John Casimir was just then in Styria on his way to Italy. He immediately turned back,
and sought to gain the support of the Emperor Ferdinand III for the succession. But his
younger brother Charles Ferdinand, Bishop of Wroclaw (Breslau) and Plock, became his
impassioned rival. The Interrex, the ruling primate, Matthias Lubienski, was old, sickly
and indolent, and the leadership of public affairs remained practically in the hands of the
Chancellor Ossolinski. This was highly favourable for John Casimir, as Ossolinski at once
took his side and tried to hasten the election in order not to let passions arise through a
prolonged agitation. At the beginning of July the Duke of Transylvania, George I Rakoczy,
announced the candidature of his younger son, Sigismundus, reckoning on the support
of the primate, of the Elector of Brandenburg and of the Queen of Sweden. When the
Diet of Convocation met on 16 July 1648, it appeared that Charles Ferdinand numbered
many more adherents than did his brother, while the factors on whose support the Duke
of Transylvania reckoned showed great reserve towards his son. In view of this Rakoczy
turned to dissident spheres in Poland and Lithuania, striving above all to win the favour
of their mighty leader, Prince Janusz Radziwill. At the same time he tried to enter into
relations with the representative of the Greek Orthodox gentry, Adam Kisiel, and with
the Hetman of the Ukrainian Cossacks, Bohdan Khmelnytsky, who had already raised an
insurrection against Ladislas IV. He succeeded in winning the Moldavian voyvode Lupul,
by promising a marriage between Sigismundus and Lupul’s daughter Roxanda. But the
death of George Rakoczy (11 October) considerably weakened this intrigue».
[60] «РОЗДІЛ XXIII (A) ПРАВЛІННЯ ЯНА КАЗИМИРА: ЧАСТИНА І,
1648–54 рр.
(а) ВИБОРИ
«Смерть Ладислава IV здивувала навіть його найближчу сім’ю. Його брат
Ян Казимир на той час був в Стирії по дорозі до Італії. Він негайно повернувся
240240
й почав шукати підтримку імператора Фердинанда ІІІ для успадкування. Але його
молодший брат Чарльз Фердинанд, єпископ Вроцлавський та Плоцький, став його
суперником. Інтеррекс, правляча верхівка, Матіас Любєнскі був старим, хворобливим
та бездіяльним, і лідерство в громадських справах практично належало Канцлеру
Оссолінському. Це було дуже вигідно Яну Казимиру, оскільки Оссолінський
відразу перейшов на його бік та намагався пришвидшити вибори, щоб не виникло
зайвого збудження в ході довгої агітації. На початку липня герцог Трансильванії
Джордж (Юрій) І Ракоці оголосив кандидатуру свого молодшого сина Сигізмунда,
розраховуючи на підтримку правителів, Електора Брандебургського та королеви
Швеції. Під час конвокації 16 липня 1648 р. виявилося, що у Чарльза Фердинанда
нараховувалось набагато більше прихильників, ніж у його брата, тоді як фактори,
на чию підтримку розраховував герцог Трансильванії, показали велику стриманість
у ставленні до його сина. Беручи це до уваги, Ракоці звернувся до відступницьких
сфер в Польші та Литві, передусім намагаючись заручитися підтримкою їхнього
сильного лідера князя Януша Радзивіла. Тоді ж він намагався вступити у відносини з
представником грецького православного дворянства Адамом Кисілем та з гетьманом
українських козаків Богданом Хмельницьким, який вже підняв повстання проти
Ладислава IV. Йому вдалося заручитися підтримкою молдавського воєводи Василя
Лупула, пообіцявши одружити сина Сигізмунда із дочкою Лупула Роксандрою. Але
смерть Джорджа (Юрія) Ракоці (11 жовтня) значно послабила цю інтригу».
[61] ВАСИЛЬ ЛУПУЛ
«Козацький гетьман також сподівався переманити суперника Польщі на захід,
Брандебург та навіть у Кромвельську протестантську Англію, щоб допомогти йому