З політичною кар’єрою на думці Немирич почав шукати дружину. Він думав
про одруження з римо-католичкою, але в 1635-36 роках, на радість службовців
Польського братства, він одружився з кальвіністкою Ельжбетою Слупецькою, яка
дала йому цінні сімейні зв’язки з сім’ями протестантських магнатів Лежинських,
Фірлеїв та Потоцьких. 1636 року київська знать обрала його на посаду помічника
судді польського Верховного Суду (Trybunal Koronny) в Любліні, де Немирич
головував над аріансько-римо-католицьким теологічним диспутом між Кшиштофом
Любінєцьким та єзуїтом Каспером Дружбицьким. Напевне, знаті сподобалося те, як
він виконує обовязки судді, адже 1637 року вони обрали його членом парламенту з
того регіону, на посаду, до якої вони його повертали протягом багатьох років.
Протягом першого десятиліття політичної кар’єри Немирич концентрувався на
захисті Польського братства від католицької нетерпимості, що наростала. 1638 року
він марно намагався зупинити позов парламенту проти Раківської Академії. Коли
судовий процес було завершено, він підписав легельний протест проти рішення.
Немирич також був одним із подавачів петиції зібрання Кісєліна 1638 року, що їх
написали кальвіністському герцогу Кшиштофу ІІ Радзивілу, просячи про допомогу
та захист для Польського братства.
Немирич підтримував аріанську церкву в Черничеві, яка була заснована його
батьком та бабусею і де священиками були Пйотр Стоїнський (1610–1649) та Єжи
Цяховский (1652–1661/62). Він також встановив та підтримував арійську церкву
в Ужомирі, де заснував школу та призначив відповідальним за неї данського
біженця Ісака Фольгера. 1643 року, після того як отримав великі землі на південь
від Києва на східному боці річки Дніпро, він дав постанову, що священник Анджей
Віжовати може проповідувати Євангеліє скіфам та іншим народам, що слідують
за Св. Андрієм». Немирич найняв багато унітаріанців, заохотив їх оселитися на
його помістях та рекомендував їх іншим магнатам, включаючи толерантних римокатоликів.
Багатство дозволило йому бути керівником класу. Йому були присвячені
численні книги та трактати. Йому також подобалося вести теологічні диспути між
аріанцями, католиками та навіть православними.
В пізніх 1630–40 рр. Немирич збільшив багатство власної сім’ї, що мала вплив
на Польське братство і підтримувала його. Він керував усіма сімейними помістями
до 1648 року, коли його брати отримали свої частки. За основну садибу Юрій обрав
Горожкі. Шляхом придбань та подарунків його власність зросла до 14 міст та 50 сіл
із 7600 кріпаків. До 1648 року він керував другим найбільшим маєтком в Україні.
Шлях, яким він отримував володіння, не завжди був мирним та законним. Приміром,
1640 року, після смерті тітки Александри Гойської, він та його брати напали та
пограбували Гощу, одночасно впустивши туди аріанців, яких раніше вигнали з цього
міста. Наступні роки він атакував володіння своїх двоюрідних братів; 1650 року на
нього, своєю чергою, напав власний брат.
Незважаючи на те, що Немирича обирали членом майже кожної сесії парламенту,
його політичні справи не процвітали. 1641 року, коли його обрали київським
скарбником (podkomorzy kijowski), римо-католицький друг та протектор Немирича
Станіслав Конєцпольский сказав, що він міг би бути висунутий кандидатом до
Сенату, «якби на шляху не стояла його віра». В цьому випадку Немирич зайшов надто
257
далеко у своїй аріанській гордині. Коли перед тим як прийняти на посаду скарбника,
його запитали, чи готовий він поклястися Трійцею, він відповів, що поклявся б не
лише Святою Трійцею, а також, якщо треба, Четвіркою. Цей жарт призвів до судової
справи за богохульство, яка тривала роками, поки 1645-го року не була скасована його
родичем Анджеєм Лежинським та римо-католицьким єпископом із Києва. Цей епізод
не збільшив римо-католицькій знаті любові до Немирича. 1646 року Верховний Суд
наказав йому закрити аріанські церкви у всіх своїх володіннях, вигнати Братство та
заплатити штраф 10 000 злотих. Як і інші аріанці, він проігнорував судове рішення.
1648 року вибух козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького
позначив початок кінця Польсько-Литовського Королівства. Козаки, багато з