церковного органу. Хоча не збереглося жодної копії цього трактату, його зміст зберігся
в латинській Responsio ad scriptum (Відгук на трактат) Самюеля Пржипковського.
Перехід Немирича в християнство шокував Польське братство. Ніхто з них не пішов
слідом; більшість була абсолютно нажахана таким вчинком. До переходу ставилися
із універсальним скептицизмом: папський нунцій сардонічно сказав, що Немирич
став би католиком за шапку кардинала. Оскільки Немирич не позакривав арійських
церков у своїх володіннях, Росія вважала його таємним українцем.
1659 року перед Польським Даєтом Немирич виголосив відому промову на
підтримку Гадяцької унії, яку Даєт неохоче підтримав. З перспективою нової
та славетної кар’єри в майбутньому він повернувся на українські володіння та
намагався розбити козаків, що були в союзі з Москвою. Після початкового оєінного
успіху, його розгромили та вбили, коли той намагався втекти. Кажуть, що він отримав
приблизно 70 поранень в груди, а перед смертю вигукнув: «Господи Ісусе, спаси
мене!» Така смерть показала дуже велику в багатьох ненависть до нього. Цій новині
всі православні, католики, аріанці зраділи. Катаржина Люб’єнецька, мати богослова
Станіслава, яка могла знати Немирича особисто, не без задоволення написала:
«Рукою селянина Бог швидко вчинив справедливість… Це йому не допомогло, хоча
і став русином». Умови Гадяцької угоди, головним автором яких він був, ніколи так і
не набрали чинності, а Україна врешті була поділена між Польщею та Росією.
Негативна репутація Немирича не змінювалася протягом трьох століть. Коли
Радянський Союз в другій половині ХХ століття підкорив Польщу та Україну, його
особистість переглянули польські та українські дисиденти, котрі показували його як
раннього прибічника польсько-української співпраці у відповідь зростаючій загрозі
Росії. Однак і по сьогоднішній день він залишається суперечливою особистітю.
Можливо, причиною цьому слугує те, що були забутими його відступництво, його
аріанське релігійне членство та захист Польського Братства.
Юрій Немирич та його дружина Ельжбета Слупецька (пом. 1660), мали трьох
дітей. Їхній син Томас, під час навчання в Кісієліні, зламав карк і помер. Його дочка
Барбара одружилася із арійським дворянином та меценатом Чарківської церкви
Гієронімом Гратусом Москоржовским (1627–1660 рр). Після його смерті вона вдруге
259
одружилася із Марціяном Чапліч, котрий 1661 року для того, що залишитися в Польщі
став римо-католиком. Невідомо чи Барбара також перейшла в цю релігію. Другий
син, Теодор (1648–1700), після смерті батьків був вихований дядьком як унітарин,
та разом з ним залишив Польщу 1664 року. 1668-го він повернувся до Польщі та
керував тим, що залишилося від його спустошених володінь. Він був улюбленцем
Яна Казимира Васа та наступного короля Міхала Корибута Вишневецького. Так як
і батько, Теодора багато разів обирали членом парламенту, але це не привело його
до високого посту. Повертаючись в Польщу, він офіційно перейшов у православ’я.
Однак ходили чутки, що він зустрічався зі своєю двоюрідною сестрою Мар’яною
Немиричівною для того, щоб «разом практикуватися у єресі». Можливо, вони були
останніми аріанцями на Волині. Теодор помер, заливши по собі дві дочки, які були
римо-католичками.
Документи про сім’ю Немирича були знищені 1944 року разом із його домом
у Варшаві.
Стаття Казимира Бема
Авторське право на всі матеріали належить Історичному Товаристві
унітарних універсалістів (ІТУУ) 1999–2007
«Хоча деякі дослідники вбачають у ньому лише кар’єриста та багаторазового
зрадника, який керувався виключно власними класовими інтересами, інші показують
Немирича як вісника сучасних федералістичних концепцій, які завжди на перше
місце ставили інтереси його української батьківщини».
Польський біографічний словник. – Том 22. – Вроцлав, 1997. – С. 816.
[74] BOHDAN KHMELNYTSKY
«In 1648 the outbreak of the Cossack Revolt under Bohdan Khmelnytsky signaledthe beginning of the end for the Polish-Lithuanian Commonwealth. The Cossacks, many
of whom descended from people who had fled from serfdom, led a rebellion of Ukrainianserfs against their Polish-cultured feudal overlords. This uprising was catastrophic for the
population of the Ukraine generally, but especially disastrous for Jews and Arians, who
were viewed as connected with the noble oppressors».