Метод «мічених атомів», розроблений ним, і по сьогодні
широко у дослідницькому вжитку.
Зламати дух вченого російським опричникам не
вдавалося навіть в часи найбільшого мракобісся. Коли
висміювали теорію ймовірності і топталися брудними
ногами по імені Ейнштейна, Дмитро Іваненко публічно
заявив:
– Якщо Ейнштейн – ідеаліст, то пишіть і мене поряд
з ним.
…До Ландау якось звернулись колеги почути думку
про шефа Петра Капицю:
– Як думаєш, шеф людина чи скотина?
– Кентавр, – не задумуючись відказав Дау. –
Може так вбрикнути, що ого-го!
Відтоді за Петром Капицею, якого і шанували, і
боялися за вимогливість, надовго приклеїлося прізвисько
«Кентавр».
Мало того, що Дау «охрестив» шефа, ще й зіграв
злий жарт з колегами до дня його народження.
– Що б такого подарувати Петру Леонідовичу,
аби не було банальним і звичним?
Ландау тихенько щось прошепотів на вухо співробітниці,
а та поважно кивнула головою в знак згоди
– Дау такий авторитет…
Коли на зборах Петру Капиці урочисто вручили
бронзового кентавра на мармуровій підставці, обличчя
іменинника враз стало бурячковим, тоді пробурмотів
кілька слів, що нагадували відомі вислови, а врешті
вибіг з приміщення, голосно хряснувши дверима.
Хтозна, може й за гострий язичок, а швидше із заздрощів
до такого талановитого і везучого вченого,
тільки Ландау не знаходиться більше місця в Ленінграді,
його направляють в тодішню столицю України
Харків. То були прекрасні роки для Дау. Він стає керівником
теоретичного відділу Українського фізикотехнічного
інституту, одночасно завідує кафедрами
теоретичної фізики в Харківському інженерно-механічному
інституті і в Харківському університеті.
1934 року Академія наук присуджує йому вчену ступінь
доктора фізико-математичних наук без захисту
дисертації, а в наступному році – звання професора.
Саме в Харкові Дау публікує роботи, які складуть
153
йому світову славу – про походження енергії зірок,
надпровідність, розсіювання світла, рух потоків електрично
заряджених частинок…
Слава не змінює характеру мушкетера з колишнього
«джаз-банда»: у розпал психозу шпигуноманії
і введення перепусток в науковий заклад, Ландау чіпляє
перепустку на спині чи навіть нижче неї, а його
колега Трапезникова перепустку вішає на собачий
ошийник.
…Заломивши руки, енкаведисти ввіпхнули Дау в
«чорний ворон» і зникли в невідомому напрямі – що
їм до великого таланту, до долі людини, яка розуміє
свою значимість і дозволяє собі – нечувано! – іронічне
світосприймання. Ні рідним, ні колегам, де перебуває
Ландау, вияснити не вдається. Вирахувала
лише мама, притому у досить несподіваний спосіб. За
радянськими законами, арештованому дозволялося
посилати 50 рублів, то ж мама в усі тюрми розіслала
по такому переказу. Поступово гроші почали повертатися
адресату, не повернулися тільки з Бутирської і
Харківської тюрми. В справі «злочинця», майбутнього
Нобелівського лауреата, російські катюги виводи
На з`їзді фізиків
у Польщі. Дні
Кракова, червень
1938 р. У першому
ряду зліва направо:
Г. А. Гамов (2-й)
і Л. Розенфельд
(4-й). У другому
ряду 2-й і 3-я зліва
— подружжя Бор.
У третьому ряду
2-й зліва —
Ч. Дарвин (мол.)
154154
ли на 153 сторінці: «Ландау признался в том, что буду чи
озлобленным арестом своего отца – Давида Львови ча
Ландау – инженера, осужденного в 1930 году за вредительство
в нефтяной промышленности на десять
лет заключения в лагерях (впоследствии был освобожден),
в отместку за отца примкнул к антисоветской
группе, существовавшей в Харьковском физико-
техническом институте».
Немає сумніву, що за антисталінську листівку
Ландау чекала б погибель, якби за нього не заступився
Капиця у листах до Сталіна, Молотова і Берії.
…З такою ж посмішкою, з якою зустрічав життєві
бурі, Георгій Гамов міг для «приколу» збити з