дивізії СС приїжджає коло 15 серпня 1944 до Франції.
25 серпня – Курінь зі своїм полком на постою в
Коші у Вальдагоні.
27 серпня – Розправа з німцями в казармах у Вальдагоні.
Посуваючись на схід від Вальдагону, курінь
знаходить зв’язок з Ф. Ф. І. – відтинку Лєклерка.
29 серпня – Постій у П’єрфонтен.
30 серпня – Петі перебирає команду над куренем.
31 серпня – Наказ операцій на Вальдагон – як на
слідок втеча поручника Гаврилишина, що повернувся
назад до Коша у Вальдагоні під претекстом забрати
звідти священика, лікаря, машиністок і вбити поручника
Сандула, який під час розправи з німцями залишився
в Коші у Вальдагоні.
Відкликання наказу капітаном Шевріє. До одної сотні,
одначе, відкликання наказу не доходить. Ця сотня,
підходячи на позицію, атакує несподівано німецький
відділ, вбиває вісім німців (в тому числі капітана,
шістьох підстаршин і шофера), здобуває дві автомашини
«Татра» і один сід-кар. Одна «Татра» і багато
сід-карів знищені, залишаються на побоєвищі.
Здобуто різну зброю й амуніцію. На вбитому капітані
Тео Фішбах знайдено рапорт про відхід 2-го
Українського Куреня й доказ зради поручника Гаврилишина,
а також наказ походу для 2-го московського
полку.
4 вересня – Наскок одної чоти українців на роздоріжжі
Ля Мен Ст. Ґорґон. Три німецькі вози, що їхали
до Понтарліє, знищено, а залогу вбито. Кінцева кооперація
з легкими французькими частинами.
5 вересня – Здобуття Понтарліє. Одна сотня
українців у сполученні з батальйоном Валянтена з 3-го
полку альпійських стрільців. – Один вбитий, два ранені.
Захоплено багато полонених (Майор Петі – поручник
Федорів).
Бій у Шо-лє-Пассаван.
Дві сотні українців атакують німецькі панцерники.
Шість українців вбитих. Один вбитий француз
(сержант Без з П’єрфонтен).
6 вересня – Наступаючи з Валльон під наказами
полковника Ґіллєбо з 4-го полку 11, курінь здобуває
Дамблєн. – Один вбитий від гарматного стрільна.
10 вересня – Здобуття місцевості Ґу.
Ударна патруля, зложена з 5 чоловік (з яких три
будуть ранені і один вбитий), проти танків. Взято в
полон кілька німців.
11 вересня – Стежа до Ґран-Буа. Доброволець, цивільний
провідник Морель з Мошан, ранений. Запеклий
бій одної сотні, перекиненої опісля до Ґран-Буа.
Ніч з 11 на 12 вересня – сім українців і один ФФІ
Мажжі ранені гарматним вистрілом.
13 вересня – Наказ відтяти дорогу на північ від
Пон-де-Руаде.
168168
Один км на північ від цього міста для підтримки
наступу з півдня. Одна сотня стрільців, команда куреня
й третя сотня (Федорова) попадають в оточення
внаслідок німецького протинаступу з флянгу
поляни, протинаступу з панцирною зброєю, що відтяв
ці частини від решти куреня.
Ще на самому початку французька гармата 57,
що мала нас супроводжувати, наскочила на 3 німецькі
міни, дві наступні 57 не змогли через це піти вперед і
таким чином згадані вище одиниці відтяті від зв’язку
з Мошан.
Поручник Паолі вбитий, один українець ранений
– в намаганні знайти цей зв’язок.
Наші одиниці оточені ворогом, в частині лісу, що
межує з роздоріжжям біля ферми Монтпурон.
Німецькі танки патрулюють довкола наших позицій.
Німці копають свої становища довкола нас, особливо
вночі.
14 вересня – Вириваємось з оточення. Відступ на
Мошан-Нефшатель.
15 вересня – Дамблєн (стан на 15 вересня 1944).
10 українців убитих. 2 французи убиті.
11 українців ранених. 2 французи ранені.
Курінь відходить на відпочинок до Епенуа, чекаючи
на своє влиття в Іноземний легіон.
Майор Віктор Петі переведений до Штабу Підокруги
Ф. Ф. І. – Д 2, де виконує обов’язки Шефа 3-го
Бюра.
Віктор Петі».
Тим часом курінь опинився без фінансування:
ввійти в регулярну армію, за законом, українські
стрільці як іноземці не могли, а під статус військовополонених