«…він досягнув того, що став керівником гвардії варягів…»
«…Навіть його імператорські покровителі, які не були проти Гарольдового
шахрайства, почали обурюватись та не довіряти йому. Після багатьох прибуткових
походів він повернувся до Константинополя, де здав своє командування…»
«Але імператриця Зо не хотіла дозволити Гарольду вислизнути. Вона звинуватила
його в приховуванні від імператорського подружжя їхньої повної частки здобичі та
посадила у в’язницю. Можливо, вона й досі дуже хотіла бути з ним та тримати його
біля себе, але її пристрасть не знала взаємності. Єдиною жінкою, яка була близькою
до того, щоб стати конкуренткою Елізабет у почуттях Гаральда, була зваблива
племінниця Зо – Марія, однак Зо нізащо не дозволила б Гаральду бути з нею».
«В’язниця ненадовго змогла затримати Гаральда. З допомогою співучасників він
втік із тюрми, підняв своїх варягів, напав на імператора та виколов йому очі. Потім,
щоб підлити масла в вогонь, він викрав Марію та заніс її на свій корабель. Великі
залізні ланцюги біля протоки Босфор перекрили йому вихід, але винахідливий Гаральд
перетягнув своє спорядження до корми, щоб підняти ніс корабля та прослизнув між
ланцюгів із величезною допомогою своїх гребців. Звільнившись від контролю Зо, він
висадив Марію на берег та наказав їй повернутися до Константинополя і нагадати
імператриці про те, як мало в неї над ним було влади: «Тому що, незважаючи на всю
свою могутність, вона не змогла перешкодити йому одружитися із дівчиною».
209
«Насправді Марія для нього багато не значила. Повертаючись до Норвегії,
Гарольд зупинився в Русі та нагадав про свої наміри стосовно Елізабет. Судячи по
всьому скарбу, який назбирав Геральд, Ярослав побачив, що той таки вартий руки
княжни, та благословив шлюб. Як про це колись написав один поет:
«Войовничий король Норвегії виграв те, про що мріяв, він отримав дочку короля,
а також запас золота».
[25] http://www.kh.semper.pl/summ02.html
«In one of his works Tjodolf Arnorson, the skald of Magnus the Good, the King of
Norway, and then of his successor, Harald Hardrada, mentioned that the second of his lords
incurred a crushing defeat on a Slavonic people known as. By resorting to evidence found
in the royal sagas and Heimskringla by Snorri Sturluson the author tries to demonstrate
that after the defeat suffered by the armies of St. Olaf at Stiklastadir the young Harald
escaped from Norway together with other participants of the battle, and in the summer
of 1031 found himself in the entourage of Yaroslav, the ruler of Kyiv. Harald was one
of the commanders of the great expedition which in the autumn of 1031 attacked Poland
from the east. Apparently, the ethnonym «Lesar», used by Tjodolf, refers to the subjects
of Mieszko II».
Banaszkiewicz, Jacek: Lestek (Lesir) i Lechici (Lesar) w srednoiwiecznej tradycji
skandynawskiej, Kwartalnik Historyczny, t. 108 (2001) z. 2, s. 3–23.
[25] «У одній із своїх робіт Тьодольф Арнорсон, скалд Магнуса Доброго, короля
Норвегії, а потім його наступника Герольда Хардради, згадав про те, що другий із
його повелителів накликав на слов’ян нищівний розгром, відомий під назвою Лесар.
Посилаючись на докази, знайдені в королівських сагах та в «Хаймскрінглі» Снорі
Старлусона, автор намагається показати, що після поразки, нанесеної арміям Св.
Олафа та Стікластадіра, молодий Гарольд втік із Норвегії разом з іншими учасниками
битви і влітку 1031 року потрапив у оточення київського князя Ярослава. Гарольд
був одним із керівників великого походу, який восени 1031 року атакував Польщу
зі сходу. Очевидно, етнонім «Лесар», використаний Тьодольфом, належить до
підданців Мєжка ІІ».
Банажкевич Яцек «Lestek» (Лесір) та «Lechici» (Лесар) в Середньовічній
Скандинавській Традиції // Історичний квартальник. – № 108 (2001). – С. 3–23.
[26] http://www2.siu.no/pub.nsf/0/3CF2A69C4528634CC125729D005578C7/
$FILE/SIU_Cooperation_Russia_2002_2006.pdf.
Наступна інформація є уривком із статті, знайденої в матеріалі під назвою
«Досліджуючи природу та суспільство. Співпраця між Норвегією та Росією у вищій
освіті та дослідженнях в 2002–2006 рр». (Exploring Nature and Society. Cooperation in
Higher Education and Research between Norway and Russia 2002–2006 ) (тут ідеться про
передумови співпраці, а також подана сама програма співпраці Росії та Норвегії):
«When Harold Hardrada, the future king of Norway, left Kyiv and headed back to
his homeland, he brought with him the russian princess Elisaveta and a cargo of gold and
210210
other valuables. In about 1046 he returned to Norway after over 20 years of servise to his
father-in-law, Yaroslav the Wise and the ruling sovereigns of the Bysantine Empire. And if
we believe the sagas, his ships were loaded with so much gold and other valuables that the