water reached up to the gunwales».
«Everything Revolves around Knowledge» by Morten Strand
[26] «Коли Гарольд Хардрада, майбутній король Норвегії, покинув Київ та
попрямував назад до своєї батьківщини, він привіз із собою княжну Русі Єлизавету
та запас золота й інших цінностей. Приблизно 1046 року він повернувся в Норвегію
після 20 років служіння своєму тестю Ярославу Мудрому та правителям Візантійської
Імперії. І якщо вірити сагам, його кораблі були настільки навантажені золотом та
іншими цінними речами, що вода сягала планширя».
Странд Мортен, «Все обертається навколо знань»
[27] http://www.davidgibbins.com/hARALD%20pAGE.htm
На сайті розміщено огляд Девідом Гіббінсом власної новели під назвою
«Хрестоносець Золото: Герольд Хардрада та битва Стемфорд Брідж».
Поданий нижче текст – опис однієї з ілюстрацій до огляду (зображення Єлизавети
Ярославни):
«(Text at the bottom) There are no known portraits of Harald Hardrada, but this one is
thought to be his wife Elizabeth. It is in the Church of Santa Sophia in Kyiv, Ukraine, one
of an extraordinary group of wall-paintings which I photographed in 2002. The portrait
dates back to the 11th century, where three women are depicted and one of the three is
probably Elizabeth the rest are her sisters, all the wives of kings. Elizabeth was a daughter
of King Yaroslav of Novgorod-Kyiv, and of his wife Ingigerd, the daughter of King Olaf
Skottkonung of Sweden. She wears a gown and cloak of rich materials, but has the plain
white headscarf of a Viking woman. According to King Harald’s Saga, she accompanied
her husband to England in 1066, so this may be the only portrait to survive of anyone from
the great Viking ‘raiding-army’ that met its end that fateful day at Stamford Bridge».
David Gibbins «Crusader Gold», London: Headline, 2006.
[27] «(Внизу) Немає відомих портретів Гарольда Хардради, але вважається, що
це його дружина Елізабет. Це чудове поєднання настінних написів у соборі Св. Софії
в Києві (Україна), які я сфотографував у 2002 р. Портрет датується XІ століттям, і
на ньому зображення однієї із трьох жінок, якими, можливо, є Елізабет та її сестри,
всі вони були дружинами королів. Елізабет була дочкою новгород-київського князя
Ярослава та його дружини Інгігерди, дочки короля Олафа Скьотконнунга Швеції.
Вона вбрана в плаття та мантію із дорогої тканини, однак на ній також звичайна
біла шаль вікінзької жінки. Згідно із сагою про короля Гарольда, 1066 року вона
супроводжувала свого чоловіка до Англії, тож це може бути єдиний портрет, що
залишився від великої «нападаючої армії» вікінгів, яка зустріла власний кінець того
зловісного дня у битві Стемфорд Брідж».
Гіббінс Девід. Хрестоносець Золото. – Лондон: Хедлайн, 2006.
211
[28] http://www.answers.com/topic/harald-iii-of-norway
Без автора:
«Son of King Sigurd and half brother to King Olaf II (the Saint), Harold was severely
wounded at Stiklarsladir fighting at the age of 15 against the largest army ever assembled
in Norway. Leaving his dead half brother, he took refuge in a lonely farmhouse. His health
recovered, he crossed into Sweden. From there he went to Novgorod, where he was well
received by Prince Yaroslav and in 1032 assisted him in a Polish campaign.
Accompanied by a personal following of 500 warriors, Harold followed the
traditional Varangian route to Constantinople. He arrived there in 1035 and until 1042
seems to have been the leader of the Varangian guard of the Empress Zoe. During that
period he campaigned in the Greek islands, Asia Minor, the Caucasus, Palestine, Sicily,
and Bulgaria. He was resourceful, cunning, resilient, and persevering, and if it suited his
purpose, could be treacherous, vengeful, and cruel. As Gwyn Jones (1968) pointed out, he
was «the epitome of the Viking who lived by rapine and war, believed in fame, riches and
power, and employed fair means and foul». Through his sword and courage, he amassed a
fortune; his standard, the famed «Land-waster, « became an object of dread to his foes and
of pride and reverence to his followers.
Harold left Constantinople because of a dispute with Zoe over a woman and returned
home by way of Novgorod, where he married Elizabeth, the daughter of Yaroslav».
[28] «Син короля Сігурда та кровний брат короля Олафа ІІ (Святого), 15-річний
Гарольд був тяжко поранений в битві Стікларсладір проти найбільшої армії, яка
коли-небудь збиралась в Норвегії. Залишивши свого мертвого кровного брата, він
заховався в покинутому фермерському будинку. Як тільки йому стало краще, він
перейшов до Швеції. Звідти попрямував до Новгорода, де його добре прийняв
князь Ярослав, якому 1032 року він допомагав у поході на Польщу. Із власним
супроводом, що налічував 500 воїнів, Гарольд вирушив традиційним варязьким
шляхом до Константинополя. Він прибув туди 1035 року і, здається, до 1042 року
був там керівником варязької гвардії імператриці Зо. Тоді він ходив походами на
Грецькі острови, Малу Азію, Кавказ, Палестину, Сицилію та Болгарію. Гарольд був
винахідливим, підступним, життєрадісним та наполегливим і, якщо було потрібно,
міг бути зрадницьким, мстивим та жорстоким. Як вказав Гвін Джонс (1968), він був