Выбрать главу

Артурчик, погойдуючись у такт із музикою, повернув голову в бік телевізора, де саме починалося рейтинг-шоу.

– Сделайте, пожалуйста, погромче! – вигукнув він барменові.

На трибунах шаленіли глядачі, на подіумі пританцьовував Михайло Підвальський. Оркестр грав бравурний марш. На сцену вибігли грайливі дівиці у бальних сукнях. Вони по черзі танцювали з Підвальським вальс і співали на мотив мелодії «На сопках Манчжурії»:

«Тихо вокруг, лишь кандидаты не спят. Избирком голоса продолжает считать, Кто же получит мандат?»

Підвальський, відпускаючи у вільний танець останню з дівиць, широко розвів руки і розпочав свою завершальну передвиборну шоу-програму:

– Шановні телеглядачі! В ефірі – передвиборне шоу Михайла Підвальського! Останнє у нинішньому політичному сезоні! Цієї ночі усім нам справді не до сну! Ми разом з телеглядачами і гостями студії будемо в найживішому з усіх живих ефірів стежити за підрахунком голосів у виборчій комісії!

Кружляючи в танці, одна з дівиць наблизилася до ведучого і подала йому запечатаний конверт.

– Отже, ми маємо перші результати по Центральному виборчому округу нашого міста! – виголосив Підвальський і, розкривши конверт, урочисто виголосив:

– У результаті підрахунку п'ятдесяти відсотків бюлетенів лідирує відомий підприємець, жертва політичних переслідувань Володимир Бабай! – не випускаючи з рук аркуша з проміжним результатом підрахунків голосів, Підвальський завзято зааплодував. За прикладом улюбленого ведучого, студія також вибухнула аплодисментами. Перекрикуючи власноруч розпалену публіку, ведучий намагався продовжити своє шоу:

– Ми пишаємося вами, шановний Володимире Михайловичу! Ми віримо, що і до вашого глибокого політичного підпілля долетіла звісточка про всенародну підтримку вашої героїчної боротьби за економічні реформи!!

Раптом в іміджмейкеровій кишені задзе-ленкотів його мобільний телефон. Нестор Євграфович поглянув на номер, що висвітився на табло, дістав з іншої кишені й одягнув свої золоті окуляри. Іміджмейкер не поспішаючи підніс слухавку до вуха і оптимістично та дуже впевнено почав розмову:

– Так. Слухаю вас, пане Сливка! Я також дещо здивований. Але не турбуйтеся – все під контролем!… Ні, я не в студії… і не в виборчкомі… Де? У барі… Ні, я в жодному разі не знущаюся над вами. Гаразд. Тільки вам, як патріот – патріоту, відкрию таємницю вашого майбутнього успіху. Зараз ми п'ємо за ваше здоров'я разом із головою Центрвиборчкому… І він вас також щиро вітає… Так-так! Завтра зранку ви йдете у виборчком за депутатським посвідченням, а ввечері відсвяткуємо вашу перемогу!… Шануймося!

Політтехнолог поклав мобільник у кишеню і зняв окуляри.

– Выходит, что я теперь – глава Центризбиркома? – іронічно зауважив Артурчик, пригублюючи вино.

Шеф загадково посміхнувся і, піднявши свій бокал, інтригуюче промовив:

– Ах, Артурчик, сегодня ведь ночь чудес. Ты готовься – то ли еще будет!

Тим часом по телевізору продовжувалося рейтинг-шоу Підвальського. Оркестр скінчив «Ріо-Ріту». Ведучий теребив у руках новий – ще невідкритий конверт, нагнітаючи нетерплячість та інтригу аудиторії. Нарешті Підвальський, цього разу дуже неголосно, але з майстерно награною таємничістю, повідомив:

– Щойно нам доставили із виборчкому свіжі дані…

Некваплячись, він розірвав конверт і, поступово збільшуючи силу голосу, речитативом виголосив:

Після підрахунку сімдесяти відсотків бюлетенів у лідери вийшов… – після цих слів Підвальський витримав тривалу паузу, -…кандидат від об'єднання націонал-демократичних сил округу Богдан Степанович Сливка… – ведучий, а за ним і вся студія вибухнули аплодисментами. Перекрикуючи в мікрофон овації, Підвальський продовжував:

– Виборці округу не піддалися на популістські гасла, на дрібні та цинічні подачки пана Бабая, який сподівався сховати свої злочини за депутатською недоторканністю!!! Усі справжні патріоти щиро бажають Богдану Степановичу перемоги і сподіваються, що він продовжить свою героїчну боротьбу за духовне відродження нації вже в якості народного депутата!!!

Студія знову захлинулася в аплодисментах.

Артурчик був вражений. У захваті він мимоволі вигукнув на весь бар:

– Это действительно ночь чудес, Нестор Евграфович! А вы – просто волшебник!