Маєрс був шокований, прочитавши, що Г’юго загинув пізно вночі в аварії на території резервації тапакола, а його колега Лейсі Стольц отримала важкі травми. Жахливі новини, і причина не викликає сумнівів. Відбудеться розслідування, усі зачіпки перевірять, рано чи пізно хтось покаже пальцем. Як завжди, він очікував найгіршого: зіткнення — це справа Дюбоса, хоча насправді усе було не так просто, як здавалося.
Що більше він читав, то гірше почувався. Хоча він зустрічався із Г’юго і Лейсі лише тричі, вони сподобалися йому і він ними захоплювався. Детективи були розумні та скромні, були віддані своїй роботі, хоч і не заробляли багато. Через нього вони почали переслідувати нечесну суддю та її спільників. З його провини загинув Г’юго.
Грег зійшов з човна і рушив вздовж пірсу. Він знайшов лавку з видом на затоку і просидів там досить довго, звинувачуючи себе у тому, що сталося. Маленька таємна змова раптом перетворилася у щось небезпечне.
Розділ 15
Гейсмер прибув до лікарні у четвер о восьмій ранку. Він зазирнув до кімнати очікування, щоб привітатися з Анною Стольц, яка була там сама. Життєво важливі органи Лейсі були в порядку. Минулої ночі лікарі припинили давати їй барбітурати, тож вона потроху приходила до тями. Через півгодини увійшла медсестра і повідомила Анні, що її дочка прокинулася.
— Я розповім їй про Г’юго, — сказав Гейсмер. — Спочатку йдіть ви, побудьте з нею кілька хвилин, а тоді зайду я.
Оскільки Лейсі все ще перебувала у відділі інтенсивної терапії, раніше Майкл не наполягав на візиті. Коли ж тепер він увійшов до палати, його приголомшило обличчя жінки. Воно все було в синцях, лілових і фіолетових, в подряпинах і дрібних порізах, при цьому набрякло так, що Лейсі ледве можна було упізнати. Між опухлих повік проглядала вузька щілина очей, в якій майже не видно було зіниць. Дихальна трубка закріплена в куточку рота. Майкл ніжно торкнувся руки жінки і привітався.
Вона кивнула і щось пробурмотіла — трубка заважала їй розмовляти. Анна Стольц сиділа на стільці й витирала очі.
— Як ти, Лейсі? — запитав Майкл, ледь стримуючи емоції. Таке гарне обличчя — і таке понівечене.
Вона злегка кивнула.
— Я нічого їй не говорила, — шепнула Анна.
До палати прослизнула медсестра і стала поряд з Анною.
Майкл підступив ближче і сказав:
— Це було лобове зіткнення. Страшна аварія, Лейсі.
Він нервово ковтнув, поглянув на Анну і продовжив:
— Г’юго немає з нами, розумієш? Він загинув.
Лейсі болісно застогнала і заплющила опухлі очі. Її пальці стиснули йому руку.
У Майкла на очах виступили сльози, але він вів далі:
— Це не твоя провина, Лейсі, ти маєш це зрозуміти. Ти ні в чому не винна.
Вона знову застогнала і почала крутити головою з боку в бік.
Лікар підійшов до ліжка з іншого від Майкла боку і уважно подивився на хвору. Він сказав:
— Лейсі, мене звати лікар Хант. Ви були непритомні більш як сорок вісім годин. Ви мене чуєте?
Вона кивнула і глибоко вдихнула. Самотня сльоза з’явилася у її набряклому лівому оці й покотилася по щоці.
Лікар продовжив швидкий огляд пацієнтки. Він ставив запитання, просив підняти палець, подивитися на певні об’єкти в кімнаті. Жінка відповідала правильно, хоча й трохи нерішуче.
— У вас болить голова? — запитав лікар.
Вона ствердно кивнула головою.
Лікар Хант повернувся до медсестри і продиктував їй болезаспокійливий засіб для хворої. Потім поглянув на Майкла і сказав:
— Ви можете поспілкуватися ще кілька хвилин, але не про аварію. Думаю, поліція захоче її допитати, проте це буде не найближчим часом. Поспостерігаємо кілька днів, як вона почуватиметься.
Він відійшов від ліжка і вийшов із палати, не промовивши більше ані слова.
Майкл поглянув на Анну і сказав:
— Мені потрібно поговорити з нею наодинці, якщо ви не заперечуєте. Це займе всього кілька хвилин.
Анна кивнула і вийшла.
— Лейсі, того вечора ти брала з собою робочий телефон? — запитав Майкл.
Вона ствердно кивнула.
— Він зник, так само як і телефон Г’юго. Поліція обшукала твоє авто і місце трагедії. Вони дивилися всюди, телефонів не знайшли. Не проси мене щось пояснити, тому що я не зможу цього зробити. Проте ми думаємо, що коли твій телефон потрапить не в ті руки, вони знайдуть Маєрса.
Набряклі очі Лейсі злегка округлилися, і вона хитнула головою, бажаючи почути, що він скаже далі.
— Хлопці з технічної підтримки стверджують, що практично неможливо зламати телефони, але таку можливість не варто виключати. У тебе є номер Маєрса?
Ствердний кивок.
— У папці?
Іще один.
— Чудово. Я над цим попрацюю.
Увійшов лікар, цього разу інший. Майкл зрозумів, що час першого візиту скінчився. Він виконав свою неприємну місію і не планував більше розпитувати про те, що сталося вночі у понеділок. Тому нахилився ближче дівчини і сказав:
— Лейсі, мені час іти. Я перекажу Верні, що з тобою все добре і думками ти з ними.
Вона знову плакала.
За годину медсестри відключили Лейсі від системи вентилювання і почали виймати трубки. Усі показники були в нормі. Жінка проспала увесь ранок четверга, і до обіду вже відчула себе значно краще. Голос у неї був усе ще хриплий і слабкий, але щогодини міцнішав. Вона розмовляла з Анною, тіткою Труді і дядьком Роналдом, чоловіком, якого ніколи не любила, але зараз дуже цінувала.
Кількість місць у відділі інтенсивної терапії була обмежена, тож коли стан Лейсі стабілізувався і небезпека їй уже не загрожувала, її перевели до приватної палати. Ця подія збіглася в часі з приїздом Гантера, старшого і єдиного брата Лейсі. Як завжди, Гантера було чути здалеку. Ще в коридорі він почав сперечатися з медсестрою щодо кількості відвідувачів, яким дозволялося провідувати хворого у будь-який час. Лікарняні правила передбачали не більше трьох. Гантер вважав, що це абсурд, і до того ж він їхав, не зупиняючись, із Атланти, щоб побачити свою молодшу сестру, тож якщо медсестрі це не подобається, то вона може викликати охорону. Проте якщо вона покличе охорону, то Гантер зателефонує своїм адвокатам.
Голос брата зазвичай віщував неприємності, але цієї миті Лейсі вважала його прекрасним. Вона навіть усміхнулася, від чого біль пройняв її, прокотившись від голови до колін.
— Ось і він, — сказала Анна Стольц.
Труді й Рональд різко випростались, ніби приготувались до чогось неприємного.
Двері, грюкнувши, відчинилися, і на порозі без зайвих церемоній з’явився Гантер, а за ним медсестра. Він поцілував маму в лоб, ігноруючи тітку й дядька, а потім кинувся до Лейсі.
— Святі небеса, дівчинко, що вони з тобою зробили? — запитав Гантер і поцілував сестру в чоло. Вона знову спробувала усміхнутися.
Він озирнувся і сказав:
— Привіт Труді! Привіт Рональде! Попрощайся, Рональде, бо тобі доведеться почекати в коридорі. Медсестра Ретчед погрожує викликати охорону через якесь несправедливе і безпідставне правило, якого дотримуються у цій глушині.
Труді потягнулася по сумочку, а Рональд сказав:
— Ми уже підемо. Повернемося за кілька годин.
Вони квапливо залишили палату, вочевидь, дуже щасливі, що уникнули товариства Гантера. Той гнівно поглянув на медсестру Ретчед, підняв два пальці і сказав:
— Один відвідувач, два відвідувачі. Я і матуся. Можете порахувати? Тепер, коли ми діємо за правилами, чи не залишили б ви нас наодинці, щоб я міг поговорити з сестрою?
Медсестра Ретчед вийшла, задоволена. Анна похитала головою. Лейсі було смішно, але вона знала, що розсміятися — це буде надто боляче.
Залежно від року чи навіть місяця Гантер Стольц був або одним із десяти найкращих агентів з комерційної нерухомості в Атланті, або одним із п’яти найгірших, тих, які, вірогідно, збанкрутують. За сорок один рік таке з ним траплялося принаймні двічі; здавалося, йому призначено жити у скруті, в той час як інші процвітали. Коли приходили хороші часи і гроші давалися легко, він багато позичав, будував як одержимий і розкидався грішми так, ніби вони ніколи не закінчаться. Коли ринок йому не сприяв, він переховувався від банків і позбавлявся активів за зниженими цінами. Середини для нього не існувало, жодного попереднього планування, чи, Боже збав, заощаджень певної суми грошей. Коли він опинявся на дні, то не припиняв вірити у світле майбутнє, а коли йому справді щастило, смітив грошима і забував про погані часи. Атланта ніколи не перестане рости, і справою його життя було забудувати її ще більшою кількістю торгових і офісних центрів та житлових будинків.