Прийшли…
На екрані знову ляльки. Посередині лялька Миколи II стоїть непорушно з обличчям, що нічого не показує. Вбігає лялька жандарма. Вона стурбована, стурбовано рапортує. Лялька Миколи махнула рукою. Жандарм тягне кулемета, влаштовується, збирається стріляти. Микола ввесь час зберігає лялькову непорушність…
По вулицях бурхливі маніфестації. Над головами віють прапори…
Знову ляльки. Микола, як і раніш, непорушний. Жандарм метушиться біля кулемета… Величезні чоботи входять у кадр. Летить у бік жандарм з кулеметом. Далі летить Микола… Лялька Миколи лежить боком у повному ляльковому спокої…
Точна, історична правда…
Бурхлива маніфестація робітників.
Ви чуєте мірний крок? Спільний крок, міцніший кроку «в ногу», – ним керує ритм душ. Раз! Два!
Генерал перекидається, як лялька…
Ви бачите, як чітко він перекинувся?.. Раз! Немає!
Поважна дама падає, як лялька…
Раз!..
Поважний цивільний перекидається, як лялька…
Раз! Немає!
Поважні мощі валяться, як лялька…
Раз! Два!.. Режисер своєчасно обрізав шматок, бо мощі напевно розсипалися, а в цьому естетичного немає нічого…
Інтеліґент з дружиною біля вікна. Обережно виглядають на вулицю. Обидва перелякані…
Обличчя маніфестантів – бадьорі, радісні…
Інтеліґент з дружиною переглядаються: здається, нічого страшного. Інтеліґент щось говорить дружині. Дружина хитнула головою, пішла геть. Інтеліґент знову дивиться у вікно. Дружина принесла стрічку, нашвидку зробила бант і приколола його до піджака Інтеліґента. Інтеліґент виставив груди, поправив банта, розпрощався з дружиною, пішов…
Увага, читачу! Мій герой входить у революцію!.. Картина йде скаженим темпом, намагаючися навздогнати життя…
На якомусь перехресті Інтеліґент, видравшися на тумбу, в оточенні невеличкої юрби, промовляє. Інтеліґент жестикулює, б’є себе в груди… Проголошує:
«Ми знищили царат!»
Ну, ось, дорогий читачу, вже тепер, у цей урочистий мент приєднання мого (скажімо прямо – нашого) дорогого героя до великої революції – ви, сподіваюся, згадали його: він ваш старий знайомий, – ви певно не раз його бачили в ті дні в подібні моменти. Для тих, хто сумнівається, режисер навіть показує, як саме революційно поводився мій (наш) герой.
Інтеліґент з хоробрим і революційним обличчям підходить до ляльки Миколи і революційно перекидає її кінчиком черевика…
«Ми знищили аристократію!»
Інтеліґент революційним кроком підходить по черзі до генерала, дами, цивільного й мощей – і революційно знищує їх кінчиком черевика…
Оплески юрби.
Ви себе не помітили в цій юрбі?.. Дехто з вас безперечно був там, оскільки я пам’ятаю…
Вечеря з участю Інтеліґента. Тесть та ще кілька йому подібних… Інтеліґент, по звичаю, промовляє:
«Ми, інтеліґенція, квіт нації, ми мусимо голосно проголосити…»
Присутні відкривають роти, за виключенням тих, хто занятий спішним прожовуванням чергового шматка…
«… війна до перемоги!»
Всі проголошують. Загальний ентузіязм… Екран темнішає…
Ви присутні при урочистому моменті. Справжні слуги народу (згадайте початок цієї частини) справжньо радіють звільненню цього дорогого народу й закликають його до перемоги, до контрибуції, до Дарданелл… Пам’ятаєте?.. Прекрасний мент! Квіт нації був готовий в той мент вжити всіх зусиль на організацію й полегшення цієї перемоги… Справжні непомітні герої. Бо хто ж міг підозрівати наявність героя в будь-кому з цієї компанії, що непомітно переводила свою корисну справу, працюючи для держави (чоботи, сіно, коні, провіянт і. т. ін., і т. ін.), дбаючи про дорогу армію, про христолюбиве воінство, про руських богатирів… І цей народ, ці «дорогі, широкі маси», – виявили себе страшенно невдячними. Сумний обов’язок, обов’язок безстороннього історика – засвідчити це…
Починається…
У Інтеліґента гості. Дружина Інтеліґента говорить гаряче, з округлими очима:
«Жах! Жах!»
Присутні виявляють жах. Дружина продовжує з тим самим виразом:
«Чайна ковбаса – дев’яносто копійок фунт!»
… Потрясені, співчутливі, знаменні вирази облич гостей.
Справжня жахливість цього відомого факту дійшла до їхньої свідомости й устрашила іх… А думка про те, що фунт буде, можливо, коштувати карбованець – жахлива думка – родилася у багатьох… Так маленька хмарка на обрії передвіщує гураґан… Ковбаса іноді може відогравати ролю хмарки…
Балачки загальні й по групах провадяться в злегка збудженому, стурбованому тоні. Всі трошечки підвипили, і це загострює сприймання речей.