Выбрать главу

Це чудова відповідь на наш острах перед папірцем, як перед символом тяганини. Нічого подібного! Жадної тяганини! – Раціоналізація, стандартизація і т. ін., – і досить! – Типові резолюції (стандарти), що охоплюють всі випадки життя (і в усякім разі, – що головне, – листування). Напр.: «до відома», «на погодження з тим то», «на висновок туди то», «вимагати пояснень» (або доповнень), «до керівництва», «на розпорядження того то», і ще кілька таких. І жадного бюрократизму, жадної тяганини, машина працює, як машина! – А велика кількість папірців інтенсифікуватиме нашу паперову промисловість, а через неї – промисловість целюльозну, а через неї – сприятиме розробкам лісів і утилізації наших природних багатств, зменшуватиме безробіття і т. д., і т. д.

Над цим варт подумати. Думати взагалі варт…

Інтеліґент випростовується задоволений. Навчальним тоном щось сказав секретареві. Секретар з пошаною вклоняється і робить захоплене обличчя.

Сподіваюся, що і ви це зробите…

Інтеліґент, очевидно, задоволений з усього на світі. Ліниво потягнувся, глянув («від нічого робити») на годинник і на розпис, потім почав розглядати свої руки. Подивився, витяг з кишені ножичка і почав робити манікюр…

Інтеліґент уважно й пильно опрацьовує нігті…

Хороша ілюстрація до формули: хороший адміністратор – це той, що врешті себе самого робить непотрібним для справи…

Здебільшого істини посідають властивість зворотности: непотрібний адміністратор – хороший. По теорії можливостей – це факт. – Отже, як бачите, мій дорогий герой майже з самого початку своєї діяльности спромігся зробити себе самого зовсім майже непотрібним…

Екран темніє…

Коли ви чулі і т. ін., ви відчуєте, що в цій темряві щось є… В кожній темряві щось є. Іноді, правда, не буває нічого… В усякім разі, що саме тут є – невідомо. Тому дивіться, бо в кіні лише після останнього затемнення немає на що дивитися, крім напису «кінець». В цім розумінні життя бідніше за кіно. Після останнього затемнення в ньому навіть напису жадного не побачиш…

Хай живе режим економії та раціоналізація!

Начальник у своєму кабінеті читає якогось папірця. Сердиться. Рука сердито пише в верхньому правому кутку: «срочно!!!» Підкреслює двічі дуже грубо. Перо бризкає й дере папір. Начальник хоче підписати папірця – перо не пише,

Начальник подивився на перо, сердито кинув його в бік. Шукає на столі іншу ручку – не знаходить. Дзвонить…

Як бачите, трапився випадок цілком непередбачений, що його треба кваліфікувати як катастрофічне, в порядкові форс-мажору, знищення частини інвентаря (пера), розрахованого, згідно з певними теоретично-практичними даними, на певний час роботи, – досрочно. Але навіть і такий випадок не припинить стрункий та могутній механізм, що його автора являє мій герой. З чіткости та закінчености цього бездоганного механізму – милуйтеся навчаючися!

До кабінету начальника вбігає кур’єр. Одержав наказ, зник.

Кур’єр підбігає до ближчого службовця. Той показує йому одну ручку, що сам нею пише…

Режим економії… Найдорожча річ – дрібниці, як відомо. Радянська копійка радянський карбованець береже.

Кур’єр підбігає до службовця, у якого над столом таблиця: «Діловод». Повторюється попередня сцена.

Кур’єр підбігає до службовця з написом: «Секретар». Секретар діловито обертається назад до стінки, на якій висить здорова таблиця під заголовком: «Розподіл обов’язків між службовцями».

Секретар шукає відповідний рядок. Знайшов: Облік та розподіл канцелярського приладдя. Йде пальцем по рядку і доходить до розв’язання питання: Завканц.

Секретар сповістив про це кур’єрові і легким жестом руки закінчив авдієнцію.

Кур’єр підходить до службовця з таблицею: «Завканц»…

Начальник в своєму кабінеті двічі натискує на кнопку дзвінка.

Завканц серед цілої купи ордерних книжок різного формату шукає потрібну…

Начальник з обуренням зустрічає секретаря…

Завканц знайшов книжку. Підходить секретар, просить поспішати. Завканц швидко перекидає книжку.

Завканц підкладає копірку й добірним писанням виписує ордер на: «Перо – 1 (Одно)». – Подумав і дописав: «До писання». – Подумав і дописав: «Сталеве».

Завканц красиво підписується, дає підписатися секретареві, відриває ордер, дає розписатися на копії кур’єрові, після чого віддає йому ордер.

Кур’єр з ордером підходить до службовця, який сидить біля шафи, з табличкою «Завгосп». Завгосп старий, давно неголений і мізантропічний. Поверх окулярів подивився на ордер, похмуро простяг його назад і через плече великим пальцем показав на таблицю на дверях шафи: