Тепер кожний зрозуміє, що цей вірш проти Аль-Коголю і за Курилиху*. Щоправда, я, Коментатор, не добачив у ньому ані рим, ані асонансів, ані будь-якого звукопасу, і він не всолодив моє вухо. За те ж я добачив у ньому веселий і бадьорий заклик до невжиття Аль-Коголю і захований натяк на читання «уваг»*, бо все, що ясне, і все, що правдиве, є тільки в «конспекті». Співець нагадав мені того продавця в церобкоопі, що дав покупцеві чотири літрових пляшки горілки, одначе, пильно закликав його цієї горілки не пити, а подарувати її бідним (бо був продавець секретарем протиалькогольного товариства).
_________________________
(Далі на сторінках 16-41 надрукований текст Юрія Яновського «Козак Швачка», що є початком його роману «Чотири шаблі»).
___________________________
(Сторінка 41)
ІНТЕРМЕДІЯ
Я, Авероес, Коментатор, прочитав Яиовського уривок «Козак Швачка», і я здивувався. Насправді, кінокефальці віднайшли замість своєї мови клекіт орлячий. Про героїчні діла сказав оповідач язиком героїчним. Герої ті п'ють і б'ються, як півбоги. Управду видається мені, що коли б Аль-Мансур-Якуб халіф* мав такого співця своїх подвигів, то не шукав би співців із Кордови й Севільї. Бо дуже добре розповідає той, хто написав «Козака Швачку». І коли читаєш, то справді застережливо стискається серце і руки матері ввижаються в туманових хвилях. І почуваєш, що то рука Революції, матері народу, невидимо керувала їми крізь туман. І так само почуваєш, що коли вони не взяли першого ешелона, то візьмуть другий і третій і четвертий натомість. Дуже добре сказав автор. Я, Коментатор, ухвалюю його повість.
____________________
(Далі на 42 сторінці надруковані три сатиричні вірша Леоніда Грибінки «З "Кривих усмішок"».)
________________________
(Сторінки 43-46).
ІНТЕРМЕДІЯ
Я Ібн Рошд, прочитав пісню Леоніда Гребінки. Я бачу, що писано в ній про мулів*, і тепер я розповім дещо про самий кінокефальський народ. Насправді, якби ти, о сине Матерії, зрозумів отакі слова:
«Зрікся старих традицій,
в них же застрявши добре.
Потім шукаю позицій,
Втративши обрій»,
– не знаючи нічого про кінокефалів і які серед них бувають люди?
Населення там поділяється на шейхів (більшість яких кінокефали потопили в Евксинському Понті[6], бедуїнів, ремесників і мул[7]. Шейхи найбільше торгують у базарі, бедуїни орють землю, ремесники керують державою і виробляють машини та приладдя, а мулли (істоти, що походять від схрещення ослів з кобилами) не роблять нічого, а тільки моляться.
Одрізняються ці категорії між собою способами мислення.
Шейхи мислять так: всі способи жити є добрі. Торгувати є один із способів жити, ergo торгувати добре.
Як бачите, о сине Матерії, шейхи уміють мислити. Вони не вміли хазяйнувати, і за те їх ремесники понайбільше потопили в Евксикському Понті і в його затоках. Але мислять вони приблизно так, як розповідав Стаґіріт, і, знайшовши велику тезу, підпорядковують їй малу, а потім роблять висновок. Для того, щоб вони торгували в міру, ремесники приставили до них особливих херувимів і серафимів, що звуться фінінспектори.
Знову, як ти бачиш сам, о сине Всесвітньої Матерії, і бедуїни мислять так, як заповідав великий Стаґіріт. Правда, що вони не вживають повних силогізмів, а за браком вільного часу користуються скороченими ентимемами.
Ремесники міркують так:
– Той, хто не робить, хай не їсть. Шейхи не вміли робити. Нехай тепер солону п'ють воду в Евксинському Понті.
Або ще й так:
– Той, хто робить, нехай той керує. Ми робимо, нехай же ми й керуватимемо.
Тобі видно, о сине Матерії, що ремесники уміють мислити цілком логічно. Але ти помічаєш, крім того, в їхніх міркуваннях ще один елемент, і це є слово «нехай».
Ремесники, зробивши висновок, негайно той здійсняють. Вони не кажуть: «той, хто не робить, той не мусив би їсти», а просто заявляють: «хай не їсть!»
І з тим у згоді чинять.
Мулли ж, хоч вони й пишаються своїм походженням від найрозумнішої тварини і взивають себе «ті, що розуміють»[8], але вони не мислять зовсім. Вони тільки ремиґають. Кожен з них, як співав співець:
«Зрікся старих традицій,
В них же застрявши добре,
Потім шукав позицій,