Андрій Степанович Крижанівський
Інтерв’ю з колоритним дідом
ЕТЮДИ З МАНЖЕТІВ
ДИСКУСІЯ
Відомий боксер захищав кандидатську дисертацію на тему «Удар – вирішальний фактор диференціального аналізу (розкладу) суперника у боксі».
Виступив опонент.
– Головне у боксі – маневр, – заявив він.
– Ні, удар, – спростував опонента дисертант.
– Ні, маневр, – спростував дисертанта опонент.
– Ні, удар, – захищався претендент на здобуття вченого ступеня.
– Ні, маневр, – перекреслював опонент здобутки претендента.
– Ні, удар!
– Ні, маневр!
– Удар!
– Маневр!
Дисертант ударив.
Опонент не встиг зманеврувати.
Вчена рада одностайно проголосувала за надання дисертантові звання кандидата.
... Інститут оголосив конкурс на заміщення вакансії опонента.
ВАРІАНТ КЛАСИЧНОГО СЮЖЕТУ
У нашій конторі велика радість.
Директор забарикадувався шедеврами світової лірики і невтомно творить віршовані тостиекспромти.
Заступник майнув літаком аж на Кавказ за видатним тамтешнім тамадою.
Експерти одностайно включились у змагання на краще оформлення банкетного залу.
Секретарки невтомно розучують естрадний сюрприз «Лиш той бадьорість не втрача, хто може втнути «чачача».
Референти впріли у пошуках екзотичних напоїв.
Я добув вітчизняний кальвадос та шотландський самогон і блискавично отримав посаду старшого товарознавця.
У нашій конторі велика радість.
До нас знову їде ревізор.
БАТЬКИ І ДІТИ
– Танцював рок з Галькою?
– Та не рок, а шейк.
– Одна холера. Викаблучувався на шкільному вечорі?
– Таке скажете, тату. Танцював. Все одно, як наш гопак, тільки навпаки.
– І оце витанцював навпаки самі трійки?
– Є така думка, тату, що трійка – оцінка задовільна.
– І в життя на трійках підеш?
– Молодим усюди в нас дорога, тату.
– Хто ж тебе виховував, іроде?
– Ви, тату, школа і громадськість.
– Таак... З передовиць чешеш?
– Газета – наш друг і порадник, тату.
– Ааа... А якщо я тебе зараз паском по нульовому циклу?
– Не ті часи, тату. Діти – наші квіти. Ще Макаренко писав...
Важка батьківська длань непедагогічно впала нижче синівського попереку. З криком «більше не буду!» юний мораліст вихопився з кульмінаційного моменту і з квартири.
А поруч жив письменник. І слухав пульс життя. Крізь вібропанель. Зараз він пише повість «Боротьба поколінь».
КОНСУЛЬТАЦІЯ ПОСТФАКТУМ
– Дозвольте за ваш столик? Ні, дякую, непитущий... Як засвідчують сумні тости, ви успішно завалили екзаменаційну сесію? Ні, навряд чи зможу допомогти... Думаю, що вся справа у диспропорції. Наука гайнула вперед, а шпаргалізм – могутнє знаряддя інтелектуального прогресу – тупцює на старих позиціях. Отож і трапляються масові поодинокі випадки, коли окремі студенти з’являються на деякі сесії темні як ніч.
Ну, погодьтеся, шановні мікрозоологи... Що? І мікрофілологів теж нема? Ах так, так! Мікробіологи... Вибачте, я людина макротемна... Отож погодьтеся, що студент і нині тягне шпаргалкову гармошку з рукава, а підручник – зза пояса. Підручник падає, штани падають, викладач наголошує, що він ще не зовсім дурний, студент з переляку заперечує, і відбувається вульгарна сцена вигнання. Потім невдаха падає ниць перед екзаменатором і белькоче, що напередодні сесії його вкусив кажан. Який примітив!
А коли поворушити звивинами? Ось лише одна з можливих комбінацій. Ви ангажуєте на період сесії гіпнотизера. Так і так, мовляв, шановний телепате, хочу примножити ряди дипломованих фахівців, але на заваді стоїть екзаменатор. Телепатніть зануду! Гіпнотизер їде з вами на вищу математику, навіює викладачеві думку спитати, скільки буде двічі по два. Ви задумливо відповідаєте: – «Чотири» – і отримуєте «п’ять».
Або інший варіант. Запрошуєте відомого футболіста Ігоря Петрушанського. Який, скажіть, професор утримається від спокуси отримати з перших ніг подробиці про мадрідський матч? А ви тим часом спокійно списуєте відповіді. Бо коли говорить футбол, наука мовчить. Окрім, зрозуміло, науки про футбол, складовими частинами якої, за останніми даними, є біоніка, психологія, кібернетика...