Карпо Карпович. Звичайно, робітників англійських жаль. Робота до душі, навчання, відпочинок – тут ми далеко попереду. Іще б нашу контору розігнати...
Базлай. А причім тут наш скромний осередок прогресу?
Карпо Карпович. Бо трутні ми, їмо державні гроші, а користі з нас, як із цапа кефіру!
Нептуневич. Але ж наш гуманізм, шановний, виключає потогінну систему.
Карпо Карпович. Де той піт, самі гульки, понаплодили міфічних контор, мовляв, держава багата, все витримає...
Нептуневич. І таке говорить проста радянська людина!
Карпо Карпович. А вона не проста, бо – радянська!
Пауза.
Мері. Товариші! Джентльмени! Облиште виробничі суперечки хоча б заради цього святкового експромту!
Всі. Будьмо! На здоровье! Со свиданьицем! Гамарджос! Віват! Прозіт! Банзай! Ура!
Вустя. Божествено! Повторити!
Мері. Браво! На біс!
Базлай. І все ж, будемо відверті – продуктивність праці у них поки вища. Не гаймо ж часу! Ще по одній – і на обідню перерву!
Дзвенять келихи, усі співають «Пісню технокрадів».
Сконструювати з бугая
Ми в силі навіть мамонта,
Технічна революція
Для нас як рідна мама та.
З солідними дипломами –
Звання щедріші за знання –
Зібралися в конторі ми
Прогресу дать впровадження.
Димить вулканом комбінат...
Як вирішить проблему ту?
Зростити радим пальмосад
Для психомікроклімату.
Залихоманило завод...
Для нас смішні проблеми ті!
В цехах крутити вальсгавот
Ми радим для ритмічності.
Контора дасть усім одвіт,
Як втілити новації,
Ще де одвіт, а вже обід
В модерній ресторації.
Вечерю тягне той обід,
Овації, амбіції....
І науковий свій одвіт,
Бува, даєм міліції.
На хвилі НТР чудес
Прикриє нас наука вся,
Дорогу сам проб’є прогрес,
За прогресивку биймося!
Ми – при науці, в цьому суть,
Тримаємось на кратері,
Допоки нас не відішлють
Туди... до альмаматері.
Завіса