Полковник знову схопив мікрофон.
– «Чижп’ятнадцять»! Говорить «Орелодин»! Передаю контроль над об’єктом «Суб’єкт». Сідайте з ним до автобуса, супроводжуйте до обласного центру.
– Вас зрозумів! – почулося з люстри.
«Орелодин» вимкнув апаратуру.
– Шпигун прибуде до міста Ікс за три години. Згуляємо поки в доміно, лейтенанте?
... – Офіцерський козел! – вдарив Марко кістяшкою по столу. – Закриваю гру.
– Що ж, а тепер закриємо підступну гру шпигуна, – сказав полковник і включив телеекран.
Шпигун якраз сідав у таксі на автовокзалі міста Ікс.
– Куди подасться агент, юначе? – спитав «Орелодин».
– До резидента?
– Правильно! А резидент живе по вулиці Колгоспній, будинок номер двадцять вісім.
– Може, варто туди підскочити? – спитав Марко.
– Навіщо? Поперше, у холодильнику резидента схована телекамера, подруге... проте дивіться!
Екран показав шпигуна і резидента, які щось жваво обговорювали за столом. Потім резидент вийняв з каструлі ополоника і подомашньому тюкнув агента в тім’ячко. Той посунувся під стіл...
– От і все, юначе! – весело промовив полковник. – Поздоровляю вас із закінченням операції.
Марко Наївний розгублено кліпав очима.
– Пояснюю секрети успіху, лейтенанте! Шпигунський центр повідомив час і місце висадки агента резидентові, а замість нього давно працює наш товариш. Він розпитав чергового агента про мету візиту і – ополоником...
Марко спохмурнів:
– Тю... Виходить, дружинник загинув зовсім безглуздо?
– А хто сказав, що він загинув?
– Та ви ж бачили, як бідолаха беркицьнувся після пострілуї
– Знепритомнів од переляку. Постріл був холостий. Наша людина в шпигунському центрі замінила агенту обойму.
Марко зовсім скис:
– Якась фантастична елементарність, тобто... кгм... елементарна фантастика, – промимрив він.
– Ви ображаєте мене, лейтенанте. Погодьтеся, що нам вдалося дотриматись класичних концепцій переважної більшості пригодницьких творів. Отож, діяти інакше – значить відняти кусень хліба у наших майстрів детективного жанру! Ну, чого ви набурмосились?
– Коли така петрушка, товаришу «Орелодин», то я краще зміню фах. Може, в торгівлю подамся, там принаймні є елемент ризику...
– Струнко, лейтенанте! Хіба про таку зміну я мріяв? Ви хочете, щоб я один стрибав із сюжета в сюжет зі своїм хворим серцем, надприродною обізнаністю й унікальною апаратурою? Я лишаю вам тільки один шанс, аби змити ганьбу!
У Марка Наївного загорілись очі:
– Я готовий виконати будьяке небезпечне завдання!
– Чудові слова, прекрасний штамп, – подобрішав полковник. – Дивіться, ось тематичні й архітектурні плани кількох видавництв. Ви повинні вилучити звідти рукописи халтурних детективів.
– Доведеться дертися по ринвах, – задумливо відзначив Марко, вивчаючи архітектурні достоїнства видавництв.
– Візьміть кілька своїх віршів, – сказав полковник, – тицьнете вахтерам, якщо здибають вас ненароком. Вони графоманів відпускають.
– Дякую за цінну вказівку, дозвольте йти!
– Йдіть, мій хлопчику! Вахтерів не лякайтесь. Та коли спіймаєтесь авторам детективів, я вже нічим не зможу вам допомогти...
І «Орелодин» потай втер непрохану сльозу.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ВИБУХ
НОП У ДІЇ
Після впровадження наукової організації праці у тресті «Мала індустрія» зекономили годину. Обідаючи безпосередньо на робочих місцях, працівники на годину раніше відбувають додому.
ЛЮДИ МІСТО ПРИКРАШАЮТЬ
Облагородив архітектуру мікрорайону «Слобідські Черемушки» комірник Корбюзюк, який звів тут власний будинок у мавританському стилі. Почином Корбюзюка вже зацікавились.
ЩАСТЯ БАТЬКА
Як стало відомо, в інженератехніка Сироти народилися троє синів. «Усі три породіллі почувають себе добре, – повідомили нам у міліції. – Батька розшукуємо».
ОДЕРЖИМІСТЬ
«Ваше хобі?» – запитали соціологи майстра Абияка.
«Робота!» – чесно зізнався той.
РЕГУЛЯТОР БАЗАРНОЇ СТИХІЇ
Паніку у фруктових рядах критого привозу викликав зять директора магазину «Ой у садівинограді» громадянин Фрукт, який продав на базарі п’ять ящиків апельсинів з Марокко за державною ціною.
МОЛОДЦІ І РОЗЗЯВИ
На недільнику по збиранню металобрухту перше місце вибороли школярі Молодіжного району.
У понеділок на будівництві у Молодіжному районі виявили зникнення висотного крана.
ЗГОРІВ НА РОБОТІ
відповідальний за протипожежний стан шостого складу Водяний. Пожежа зайнялася від недопалка сигарети, яким покійний не влучив у діжку з піском.
БЛАГОРОДНИЙ АКТ
Після банкету, який влаштував директор гастроному Пройдис ревізору Віту, останній записав у акті ревізії: «Скарги на порушення правил торгівлі не підтвердилися».
ВІДМІННІ ЗНАННЯ
«Що можете сказати про останні збірки поета Д. ?» – запитав викладач у студента Мислюка.
«Нічого», – знітився майбутній філолог.
«Правильно!» – погодився викладач.
СУБ’ЄКТИВІЗМ КРИТИКА
«Який поет вам найдорожчий?» – запитали літстудійці критика Л. С. Мічмана.
«Фред Голий, – відповів маститий літературознавець. – Він позичив у мене дві тисячі карбованців на кооператив».
БЛОК І ХАРЧОБЛОК
«І річний бій! – сказав бармен пивбару «Ліра», списуючи розбиті келихи. –Нам спокій тільки сниться!»
ЖУРНАЛІСТ ЗМІНЮЄ ПРОФЕСІЮ
Після свого чергового фейлетону змінив професію журналіст Обушок. Нині він передовик у бригаді вантажників.
АКСЕЛЕРАЦІЯ У ДІЇ
Громадянин Б. вирішив провчити свого п’ятнадцятилітнього синка Ілька за низьку успішність при незадовільній поведінці. Внаслідок цього Ілько доставив батька до найближчого травмопункту.
НОВИНИ ТЕЛЕПАТІЇ
Одразу після початку нової комедійної п’єси у залі заснув відомий гіпнотизертелепат Дивовижнер.
ТАЄМНИЦЯ ЛІТАЮЧИХ ТАРІЛОК
Математичний лінгвіст Базарний помітив літаючі тарілки, які під вереск пікірували на клумбу з висотного дому. На жаль, продовжити спостереження не вдалося – на голову Базарному впала макітра.
СОН В РУКУ
Складне запитання було поставлене на лекції «Наука про сон і сновидіння»:
– А якщо сниться, що зраджує дружина?
– Це до грошей, – відповів лектор.
ДЕЛЬФІНИ КОНТАКТУЮТЬ З ЛЮДЬМИ
На вимогу науковця Акульчика дістати червінця до получки дельфін Аванс послав його під три чорти азбукою Морзе.
У СВІТІ ПРЕКРАСНОГО
Невідомий народний умілець вирізьбив на столітньому каштані античну композицію «Амур посилає стрілу в серце Мирослави Кузькіної».
УСПІХ РОМАНІСТА
Плодовитий письменник X. Тось успішно закінчив черговий роман. Йому вдалося уникнути аліментів.
ДАЛІ ВІД БІЗЕ
Оперу на сучасну тему створив композиторентузіаст Симфонюх. «Мій поліфонічний твір нагадує досить відому оперу «Кармен» Георгія Бізе, – повідомив митець. – Але на противагу циганщині мені вдалося порушити актуальні проблеми громадського харчування. Так, колишній сержант, а нині метрдотель Хосенко перевиховує неврівноважену офіціантку Кармен Ситу. «Друзі, тост за вас я підіймаю, – зокрема співає він. – Метрдотель клієнту друг і брат».