Яєчко. Буде стрес і вільний час.
Нептуневич. Графологічну експертизу!
Базлай. Документ машинописний, колеги.
Жук. Це діло треба розжувати. Катай бомагу вголос.
Базлай(розгортає папери). Зачитую анонімні вижимки. Перша: «Безпрецедентні інциденти відбуваються в нашій конторі. Так, шановний Базлай, користуючись відсутністю шефа, привласнив найлегший господоговір з впровадження НОПу на м’ясокомбінаті. Користуючись університетськими зв’язками, цей шановний підключив студентів, які й виконали завдання під видом курсових проектів. Який нонсенс, шановні!»
Жук. Нептуневич, собацюра, його легка рука.
Нептуневич. Я протестую!
Яєчко. Протестувати будеш у реанімації.
Мері. Читайте далі.
Базлай. Друга вижимка: «Ніби культурна контора, та складається враження, що всі експерти недовчилися в лікнепі».
Яєчко. Чи не Жук?
Базлай. А він жук! Ось далі: «І всі свояки через дорогу навприсядки. Кумівщину розвели, особливо Яєчко, дитя пивбарів, естетикою займається, а тільки тої естетики, що співає сороміцьких пісень. Є один справжній трудяга, солідний чоловік Жук, але він...»
Нептуневич. Але він пише анонімки в стилі жебрацьких балад!
Базлай(Жуку). Не чекав від вас, колего...
Яєчко. Був колегою, а зараз стане калікою.
Жук. Показилися, чи що? Доведіть, що то я! Може, хтось мені яму риє моїми ж руками!
Базлай. А це що? Ось: «... солідний чоловік Жук, але він зацькований кар’єристами усіх рангів, включаючи наладчика шостого розряду Карпа Карповича».
Яєчко. То кого бити будемо, куме?
Жук. Правда очі коле...
Інчук. А ми тібє не в бровь, а в глаз!
Базлай. Далі ще цікавіше. Третя вижимка: «Єслі контора нє схамєньоться, то буде справатютюн»,
Нептуневич. Дєлотабак.
Базлай. Дякую за переклад. Продовжую: «Вкалує один інженерстиліст Інчук, а інші будують оченята...»
Нептуневич. Строят глазки.
Базлай. «... будують оченята, і найперший розвратнік – Базлай».
Яєчко. Ну, стилісте!
Жук. Стели, куме, мою чумарку та вкладай стиліста на практичну стилістику, будемо вчити його, сукиного сина, березовим прутом нижче поперека!
Базлай. Тихо! Ось іще перли: «Влаштовують на роботі гулянки, бо заробітки добрячі і дурну силу ніде діти. То парубки, як хильнуть, беруть дам до танцю, помнуть, наобіцяють, а щоб женитися, того від них не діждешся!»
Жук. От Вустя ріже, ніби попові сповідається...
Карпо Карпович. Писателі!
Базлай. А от і юна зміна підкинула: «Самі ні чорта не роблять, а на молодих відіграються. Головний інтелектуальний ідіот впаяв молодому фахівцеві Пахучому дві догани за прогули, бо заздрить його талантові...»
Мері. Хто інтелектуальний ідіот?
Жук. У нас один такий розумний. Базлай, звісно...
Базлай. Ви, хуторянине, хоч резюме дослухайте: «Пора їх усіх понизити, а молодих просунути наперед, молоді їм швидко карк скрутять і візьмуть до нігтя...»
Нептуневич. Шановні! Чули? До цього була... ее... конструктивна критика і самокритика... Ее... Стресовий вибух, масовий гіпноз, діалектичне невдоволення... ее... своєю корисною працею. А останній абзац – пасквільне узагальнення! І догрався до нього інженерділовод Пахучий. Це його стиль!
Всі. Гнати втришия!
Базлай. Хто взяв до нас це гуано?
Жук. Ти.
Базлай. Я?! (Знімає трубку.) Алло!
Робот(бере трубку). Якого чорта!
Базлай. Кіберику, це я.
Робот. Ай! Уважно слухаю. Перепрошую. Спасибі наперед.
Базлай. Поворуши діодами. Хто дзвонив з приводу Пахучого?
Робот(з виском перекручує плівку). Шеф попросив вас розібратися.
Базлай. І все?
Робот вібрує від напруження, коротке замикання, трубка падає.
Карпо Карпович. Інформаційне перевантаження. Зараз вставлю новий запобіжник. (Йде в закапелок до робота, лагодить його.)
Базлай. Отже, шеф попросив розібратися. Розберемося! Поскільки шеф відбув на міжнародний симпозіум, а потім прибуде на риболовлю, беру керівництво на себе. З колегіальною відповідальністю. (До Нептуневича). Іване Абрамовичу, пишіть порядок денний: «Про принциповість».
Жук. Нащо крутити? Про вигнання цього лобуряки Пахучого!
Базлай. Отак в лоб? Шито білими нитками...
Всі. Правильно, вірно, мудро!»Про принциповість» – ніби про всіх.
Базлай. Колеги! Принциповість – один з важливих чинників делегування повноважень в епоху НТР.
Жук. Делегування повноважень?
Нептуневич. Так формулює соціологія розподіл обов’язків.
Жук. Видумають, чорти собачі! А втім, і соціологам жити треба.
Базлай. Прошу уваги! Візьмемо в цьому контексті Пахучого. Він спить на роботі і виступає у буфеті. В кращому разі – навпаки. Отже, нашій кузні прогресу Пахучий потрібний, як зайцю стопсигнал. Він це розуміє й обливає нас брудом. Прошу висловлюватись. Товаришко Мері!
Мері. Моє дівоче серце крається навпіл і владно сигналізує: звільнити Пахучого, щоб ним і не пахло!
Базлай. Колего Жук!
Жук. Свояки мої милі, коршаки сизокрилі! Як відомо, прогрес перебуває на колосальному піднесенні. Молодь тягнеться до безвідходної технології та навісного реманенту. А Пахучий – більмо і гальмо! Викоренити!
Базлай. Вам слово, Іване Абрамовичу!
Нептуневич. Безпрецедентний інцидент з Пахучим змушує оголосити йому імпічмент!
Базлай. Колего Інчук!
Інчук. Не плюй в колодєц, гласить мудрість, вилетить – не спіймаєш. А Пахучий плюнув нам в очі і нехай вилетить. Уволіть!
Базлай. Я дозволю собі...
Його перебиває дзвінок відремонтованого робота. Базлай бере трубку.
Базлай. Що у тебе, Кіберику?
Робот. Перепрошую. Даю інформацію з блоку пам’яті першого кварталу другої декади. Дзвінок шефу від членакореспондента Пахучого з приводу позитивного вирішення кадрового питання щодо пасинка, продукованого по лінії другої дружини членкора. Спасибі наперед.
Базлай(кидає трубку). Колеги! Чи не передали ми куті меду? І справа не в тому, що вітчим Пахучого членкор, а в тому, що ми ж люди гуманні. Прошу висловлюватися. Товаришко Мері!
Мері. Моє дівоче серце крається навпіл і ніжно туркоче: хай пахне Пахучий на нашій науковій клумбі!
Базлай. Колего Жук!
Жук. Воно, конєшно, як розжувати та поскородити прогрес, то, конєшно, воно молоде діло. А молодь, як відомо, тягнеться до циклотронів та ротаційних борінок, і з Пахучого ще люди будуть, а може, і начальник. Не викорінювати.
Базлай. Прошу, Іване Абрамовичу!
Нептуневич. Безпрецедентний інцидент юного Пахучого є хворобою росту... ее... акселерації. Оголошую свій імпічмент персоною нон грата.
Базлай. Ви, колего Інчук.
Інчук. Яблуко від яблуні не всігда падалка. Не звільнять, а повисіть!
Карпо Карпович. Ну, артисти!
Базлай. Нащо зайві репліки? Отже, в резюме засідання «Про принциповість» запишемо принципове викриття окремих недоліків та посилення виховного впливу на перспективну молодь.