Колись і її вабила інша муза, “легка, прозора, блакитна і невиразна як мрія”. Колись “братняя любов” була й її “наставниця єдина”, але її – “любов ненависті навчила!” Вона хутко побачила, як “гинуло найкраще” та “як високе низько упадало”, що “хто хиливсь найнижче, того найбільш топтали”, що потульність не знайде нагороди ні на сім, ані на тамтім світі і тоді в неї “спалахнула ненависть до тих, що нищили її любов!”