а) надання українській мові статусу державної мови в Українській РСР, за фактичне його утвердження й дотримання в усіх ділянках суспільного життя;
б) вільне здійснення прав рідної мови всіма національностями в Українській РСР;
в) створення сприятливих умов для національно–культурного розвитку українського населення в інших республіках Союзу РСР;
г) піднесення авторитету та значення української мови й української національної культури в країнах розселення українців.
2.3. Товариство виступає за демократизм у мовній політиці. Визнаючи російську мову як мову міжнаціонального спілкування в Союзі РСР, Товариство виступає за утвердження української мови як мови міжнаціонального спілкування в Українській РСР.
2.4. Для здійснення статутних цілей Товариство:
а) залучає широку громадськість до роботи в популяризації й поширенні української мови серед населення Української РСР, Союзу РСР і зарубіжних країн;
б) організовує лекції, диспути з питань розвитку української мови та літератури;
в) сприяє передплаті й поширенню української преси та книги серед населення УРСР, СРСР та зарубіжних країн;
г) бере активну участь в організації та проведенні свят української мови;
д) сприяє відродженню й розвитку культурних традицій українського народу;
е) сприяє вивченню історії, сучасного стану та перспектив функціонування української мови;
є) допомагає в опрацюванні української наукової, технічної та ділової термінології;
ж) сприяє розвиткові художнього та науково–технічного перекладу.
2.5. Товариство має періодичний друкований орган та видає інші матеріали стосовно діяльності Товариства на виконання статутних положень.
Національні процеси в Україні. — Ч. 2 — С. 512–513.
Інформація про створення і перший рік діяльності Народного Руху України та витяг з Програми НРУ
Установчий з’їзд НРУ відбувся 8–10 вересня 1989 р. у Києві. Його делегати репрезентували близько 280 тис. активних учасників. Створена на з’їзді організація дістала назву “Народний рух України за перебудову”. Було прийнято Програму та Статут НРУ. Головою НРУ було обрано поета І. Драча. У лютому 1990 р. НРУ було офіційно зареєстровано у Раді Міністрів УРСР...
25–28 жовтня 1990 р. у Києві проходили Другі Всеукраїнські Збори (з’їзд) НРУ. Його делегати представляли згідно з офіційними даними Руху 632828 членів НРУ. Називалася на з’їзді і загальна кількість прихильників НРУ — приблизно 5 млн чоловік. Основна кількість делегатів з’їзду (56,7 %) — представники Львівської, Тернопільської, Івано–Франківської областей та м. Києва. Переважна більшість делегатів з’їзду — українці (95 %). За соціальним станом 68 % делегатів — інженерно–технічні працівники, службовці, наукова та творча інтелігенція. Вони представляли понад 40 різних політичних та громадських організацій, серед них 14 партій. Найчисленнішими з них на зборах були ТУМ ім. Шевченка (25,3 %) та УРП (12,6 %).
Делегатами зборів були 418 народних депутатів різних рівнів, у т. ч. 5 — СРСР, 18 — УРСР, 117 — обласних, 215 міських та 108 районних Рад. Окрему групу склали колишні члени УПА — 15 чоловік.
На зборах були заслухані доповідь голови НРУ І. Драча “Про політичну ситуацію в Україні і завдання Руху”, 11 співдоповідей та 6 звітів. У їх обговоренні взяли участь понад 90 чоловік.
Головна увага у доповідях, звітах та виступах була зосереджена на таких питаннях: майбутнє НРУ в умовах багатопартійності, вимога повної незалежності України і неприйняття ідеї нового Союзного договору, створення української національної армії, міжконфесійні стосунки.
Серед першочергових завдань НРУ, про які говорилося на зборах, делегати особливо виділили необхідність розширення його соціальної бази, нарощування впливу серед населення, в першу чергу на рівні районів і сіл.
На зборах було розглянуто і прийнято доповнення і зміни до Програми та Статуту НРУ. Із назви організації вилучено слова “за перебудову”. Головною метою діяльності визнається відновлення державної незалежності України. Відкидається ідея співробітництва з КПРС. Акцентується увага на необхідності перетворення НРУ в об’єднання всіх опозиційних сил республіки. Створено нову ланку керівництва НРУ — Політичну Раду, а також перейменовано президію НРУ у Центральний провід […].