«То що ж вони, по-твоєму, зовсім дурепи? Вірити якійсь книжці…».
«Я б і сама повірила. Надто вже правдоподібно описано. Я б і сама, якби знала, де знаходиться описане місце, пішла б перевірити його. Лариса з Аллою, схоже, знали. Знали, пішли перевірити і…».
На те, що сталося далі, фантазії мені забракло. Однозначно зрозуміла тільки, що Кирило дописав нещасний розділ, аби заманити дівчат у пастку. Але ось що це була за пастка, я здогадатися ніяк не могла.
Виявлений мною «зайвий» розділ «Оповідань для тварин» містив поради для початкуючих акторок. З властивою всій книжці іронією автор у психологічних подробицях описував стан такої акторки: «Про мене напишуть у газетах. Столичні режисери клюнуть на галас, приїдуть подивитися і… заберуть мене в професійний театр. Або… подумати страшно… навіть у кіно!», «Усі помруть від заздрощів…», «От тільки б режисер не розчарувався в моїх здібностях», «Як складно все-таки! З одного боку невдоволений режисер, з іншого підпирає цей нещасний другий склад. А раптом ними режисер задоволений більше?», «Умру від занепокоєння. Я повинна впоратися з цією роллю. За будь-яку ціну, будь-якими шляхами…», «Господи, та що ж це? Що більше працюю над роллю, то фальшивішою виходить гра…». Після цього для тих, хто давно впокорився зі своїми тваринними пристрастями й не прагне домагатися перемог лише чесною працею, пропонується фантастичний варіант вирішення проблеми. «Звичайно, це ницо. Звісно — ритуалізм і спекуляція доступом до надприродного. Але ми ж і не приховуємо своєї недосконалості. Чому б не скористатися тим, що дієво? А якщо не дієво? Тоді навіщо б щоразу, починаючи роботу над новою роллю, вдавалася до цього ритуалу пані N?». Наводилося прізвище супер-знаменитої акторки, що народилася, виросла й розпочала свою кар’єру в нашому місті. Далі розповідалося, що в кожнім місті є місця, освячені особливою енергією, котрі відкривають доступ до духів-покровителів мистецтва. Мовляв, у місті пані N — це енергетичне джерело натхнення в потаємній кімнатці глибоко під землею. Акторка, яка прийде опівночі до цього джерела, повинна буде запалити лампаду біля вівтаря, прочитати наведену в цьому розділі молитву тричі та спалити зошит із роллю (обов’язково переписаною власноруч!) на жертовному вогні. Звичайно, автор припускав, що все це пусті вигадки. Стверджував, що впевнений лише в тому, що пані N регулярно користається цим способом «задобрювання муз». А також у тому, що біля вогнища ось уже багато століть чатують охоронці, які підтримують його в належному стані. «Від покоління до покоління передають у одній родині звичайних городян легенди про Вогнище Мистецтва». Автор писав, що розмовляв із нинішнім зберігачем і бачив, що той щиро вірить у чудодійну силу вогнища. «Потрапити до цього загадкового місця може кожен», — говорилося в рукописі. Далі йшов текст «молитви», що складалася з хаотичного потоку складів. Трохи пафосні вказівки на розташування загадкового місця були ненав’язливо розкидані по всьому тексту. У вказівках цих легко вгадувалися реальні риси нашого міста. Але конкретне позначення місця мені ні про що не говорило. А взагалі, увесь розділ було написано так переконливо, так правдоподібно, що всякий читач мимоволі згадував би описані місця й міркував би про те, де ж там може бути таємна підземна комірчина… Якби Аллі з Ларисою вдалося цілком розшифрувати опис місця — вони напевне пішли б перевірити наявність Вогнища Мистецтва. Може, з цікавості, а може, й заради реального здійснення ритуалу. Адже обидві дівчинки мріяли про те, щоб роль Героїні принесла їм успіх…
Мені зробилося гидко. Саме поняття «Людина» за наявності настільки дієвих засобів маніпулювання нею здавалося тепер надто дрібним.
«Усі ми — маріонетки на ниточках. Як легко маніпулювати нами! Достатньо лише виразно побачити коло наших інтересів — і ми в пастці. Кир ловить Ларису з Аллою на обіцянки успіху в театральній кар’єрі. Я намагаюся спіймати Кира на його занепокоєнні щодо Ксенії… Цікаво, а хто й на що ловить мене?».
На щастя, на філософські міркування не було часу. Необхідно було розвивати уявну діяльність іншого штибу. Зіграти з автором тексту в розшифрування місцезнаходження описаного вогнища. Я добре знала місто й цілком могла розраховувати на успіх. Насамперед підкреслила в розділі всі слова, що мали хоч якесь відношення до опису розташування Вогнища.