AAN, PRM, akta grupowe, sygn. 148–264,5.390–447
Відділ Безпеки.
Варшава, 17 березня 1939 р.
Нотатка
Відділ Безпеки не має принципових застережень стосовно вимог у галузі безпеки, закладених у відділі А проекту ухвал Ради Міністрів у справі «акції, спрямованої на зміцнення польського елементу у Східній Малопольщі». Рекомендації, особливо щодо збільшення кадрового складу поліції і поліпик ння її технічного оснащення, є абсолютно беззаперечні. Реалізація інших, на перший погляд слушних, викликає з точки зору безпеки серйозні сумніви стосовно недотримання принципу одного центру розпоряджень, який би мав у своїх руках усі сили, мсі можуть бути застосовані в акції гарантування безпеки на території південно-східних воєводств (органи Державної поліції знаходяться у розпорядженні загальної адміністрації, органи військової поліції — у розпорядженні військової влади і т. п.).
Вимоги щодо безпеки можна висувати у зовсім довільному обсязі, але здається, що вони повинні, однак, випливати з детального аналізу стану загрози території. Не виглядає, щоб пропозиції, викладені у проекті ухвал, були результатом такого аналізу.
Ситуація на території східних воєводств вимагала в останні роки постійної уваги органів безпеки. Відділ Безпеки неодноразово опрацьовував в цілому цю проблему і висував пропозиції, які мали бути враховані з огляду на стан загрози безпеці на території Львівського, Тернопільського і Станіславського воєводств. Але практично до цього часу вирішувались лише нагальні проблеми, пов'язані з надзвичайною ситуацією на якійсь дільниці чи на території.
Акція, яка проводилась таким чином, не випливала з планового передбачення, а обмежувалась локалізацією наслідків діяльності бунтівних чинників. Відділ Безпеки готовий опрацювати ще раз перелік потреб, задоволення яких є необхідним для запевнення нормальних умов безпеки у південно-східних воєводствах.
Вимоги відділу громадської безпеки спираються на такі принципи:
Повинен бути забезпечений один центр прийняття рішень, який може вирішувати щодо застосування всіх сил служби безпеки.
Кадровий стан органів безпеки належить перш за все довести до необхідного мінімуму, причому він повинен збільшуватись відповідно до зростання кількості населення і завдань (природний приріст, розвиток промисловості, можливе забезпечення фортифікаційних праць і т. п.).
На випадок особливої загрози безпеці, викликаної якимись місцевими причинами, повинні бути використані поліцейські резерви, наявні у розпорядженні відповідних воєвод. Ці резерви слід довести до такого стану, щоб не виникала необхідність у передислокації поліцейських підрозділів з інших частин держави, крім випадків, що виникають у загальнодержавному масштабі.
У випадках особливої загрози південно-східним воєводствам внаслідок, наприклад, міжнародної ситуації повинні бути застосовані центральні резерви, які знаходяться у підпорядкуванні міністра внутрішніх справ, як виключно відповідального за утримання безпеки, спокою і порядку у державі.
Детальний план забезпечення Східної Малопольщі можна буде опрацювати лише після остаточного ухвалення висновків стосовно плану політичної, економічної, освітньої, культурної, релігійної і т. п. діяльності на цій території. Оскільки реалізація положень, передбачених у проекті ухвал Ради Міністрів, яка, безсумнівно, виходить за рамки нормальної політики, потягне за собою протидію з боку бунтівних і відцентрових елементів, то до неї треба застосувати засоби, які є у розпорядженні органів безпеки.
Для орієнтації відділ громадської безпеки нагадує, що для забезпечення нормального перебігу служби у Львівському, Станіславському і Тернопільському воєводствах належить доповнити кадровий склад поліції на 30 офіцерів і 1200 рядових.
AAN, PRM, akta grupowe, sygn. 148–264, s. 180
Бібліографія
1. Akty і dokumenty dotyczące sprawy granic Polski na konferencji pokojowej w Paryżu 1918–1919. - Paryż, 1920.
2. Аркас Микола. Історія України-Русі. — Краків, 1912.
3. Баран Степан. Митрополит Андрей Шептицький. — Мюнхен, 1947.
4. Церковний календар 1971. — Варшава.
5. Chojnowski Andrzej. Koncepcje polityki narodowościowej rządów polskich wiatach 1921–1939. - Wrocław, 1979.
6. Холмський Народний календар на рік 1944. — Холм.
7. Dąbkowski Tadeusz. Ukraiński ruch narodowy w Galicji Wschodniej 1912–1923. - Warszawa, 1985.
8. Dmowski Roman. Pisma. — Częstochowa, 1937.
9. Dmowski Roman. Polityka Polska i odbudowanie państwa. — Warszawa, 1988.