Новий Представник Речі Посполитої доручив знову підготувати доповідь щодо української справи на ПКП і підтримав наведений нижче проект мінімальної позитивної програми щодо української справи:
Річ Посполита Польща забезпечує українському населенню в Польщі вільний національний, культурний і господарський розвиток, зокрема:
1. Гмінне, повітове і воєводське самоврядування.
2. Загальну і середню національну школу і український університет для забезпечення вільного розвитку національної української науки і культури у кордонах Речі Посполитої.
3. Рівноправність української мови в суспільному управлінні і в судах.
4. Допуск українського населення без обмежень до служби у суспільному управлінні й у війську.
5. Рівну і справедливу участь українського населення у земельній реформі.
6. Створення можливостей для господарського розвитку українського населення на рівні з польським населенням.
Крім того, у відозві до Краю (Уповноваженого Уряду): а) гарантії права і власності, особистої свободи і свободи віросповідання; б) застереження щодо актів насилля, які будуть каратись зі всією суворістю права.
Представник Речі Посполитої цілком поділяв викладену в доповіді позицію, що засадничі права, які випливають з декларації уряду від 24 лютого 1942 р., не можуть бути предметом торгівлі з українцями, але мусять бути чітко підтверджені незалежно від того, чи українці захочуть розпочати зобов'язальні розмови. Уряд повинен уточнити свою позицію, заявлену до цього часу в загальних запевненнях. Над доповіддю, яка була підсилена детальним обґрунтуванням кожної тези пропонованого змісту декларації уряду, почалась дискусія. Після цього засідання надійшла ухвала уряду з української справи від 23.111.1943, яку Представник Речі Посполитої розіслав Четвірці для визначення позиції. На наступному засіданні ПКП розглядалась уже тільки справа відозви ПКП до українців. Її текст був надісланий уряду. Ця відозва є результатом компромісу чотирьох партій, і це слід підкреслити. Її недоліком треба вважати відсутність розмежування з колишнім санаційним урядом і непідтвердження, що майбутня Польща — це Польща Демократична.
Якщо йдеться про ставлення партій, то позиція Трикутника очевидна з внутрішньої декларації (додаток № 16), ухваленої ще восени 1942 р. і з огляду на тодішні відносини з СРСР не оголошеної, а також з декларації, надрукованої вже після повідомлення ТАСС (додаток № 19).
Коло підтримує територіальну автономію в теорії і самоврядування на практиці, після якого колись прийде автономія. Квадрат, який через свого представника у ПКП погодився розглядати справу незалежності України в країні, є прихильником обмежених поступок на користь України і українців, вважаючи боротьбу з українцями за культурну експансію неминучою.
Ромб, ідеологічно підсилений Унією, повинен взагалі представляти и позицію і самоврядування, національну освіту, університет в Галичі. Але під впливом напружених відносин через волинські події Ромб не має окресленої позиції з українського питання. Отже, треба підкреслити, що ЗВЗ перший почав кампанію щодо просування української справи у пропагандистському напрямку і спроби вирішення проблеми або хоча б примирення країни через порозуміння з українцями для запобігання можливому кровопролиттю у переломний момент або обмеження його до мінімальних розмірів.
12 жовтня 1943 р. на засіданні Національної Ради представник війська висунув такі тези національної політики:
Постійність російської загрози призводить до того, що польська політика, аж до часу зміни поведінки Росії, мусить боротися з усіма російськими партіями у сусідніх державах і мобілізовувати до спільного фронту всі антиросійські чинники. У цьому фронті велику роль повинні відіграти народи, які живуть на окраїнах Речі Посполитої (литовці, білоруси й українці).
Польська політика повинна бути такою, щоб зв'язати ці народи з Польщею і на цьому шляху зміцнити військовий потенціал Польщі.
З тактичної точки зору польська політика має бути сміливою, не повинна уникати переговорів з цими народами і не відмовлятись від висунення проектів спільного майбутнього.
CA КС PZPR, zesp. 2271/4, sygn. 202/III/203, s. 1-17
Додаток 1
РОЗПОРЯДЖЕННЯ У СПРАВІ ШЕМАТИЗМУ НА 1944 р. (№ 2900/К).
(Вказівки для духовенства стосовно збирання матеріалів за період пацифікації 1930 р., часу безпосередньо перед війною і польсько-німецької війни)
РОЗМОВА ПОЛЯКА З УКРАЇНЦЕМ (ц.д.)
(Розмова відбулась 30/31.Х.1942 у Кракові між Володимиром Горбовым (член українського уряду Ярослава Стецька) і Стефаном Гротом-Ровецьким. По суті це лише монолог Горбового)