(…) УПА продовжує облік молодих українців і тренує свої банди у лісах. Під час навчань караульну варту часом несуть жінки. З Долини доповідають, що 2.VII ц.р. зранку через Верхній Струтин пройшла банда чисельністю приблизно 400 осіб з возами, кіньми, автоматичними карабінами і пішла у бік Рипного. Вони були одягнені у мундири німецькі, польські, угорські і української поліції та у цивільне вбрання. Того самого дня близько полудня з Максимівки надійшла банда у складі приблизно 300 осіб, так само озброєна і обмундирована. Вона пройшла через Велдзіж у бік Нягрина. Населення стверджує, що це навчання.
У зв'язку із закликом німецької влади до реєстрації українці віком від 14 до 45 років мали отримати наказ від керівництва УПА втікати в гори під відповідальність особисту і родини. Обидві сторони погрожують одна одній, а оскільки вони свої погрози беззастережно виконують, то серед значної кількості українського населення запанували розгубленість і пригніченість. Ці настрої поглиблюються повідомленнями про численні арешти серед української інтелігенції в усьому нашому регіоні і про потужну військову акцію проти українських банд, які занадто вже розперезались і які через свою запеклість і безглузді дії проти німецьких солдатів і функціонерів лише провокують німецькі репресії.
Пацифікаційна акція проти УПА і арешти серед українців
Пацифікаційна акція проти українських банд набрала розмаху Постійно проводяться арешти, передусім у Стрийському і Жидачівському повітах, де українські банди викрали Ландвірта, німця Клечке, кількох німецьких офіцерів і солдатів та знищили кілька вантажних автомобілів. Як ми зазначали, військо спалило село Веринь і частково Крупське. На місце виїхали військо, жандармерія і гестапо із Стрия і Жидачева, всього приблизно 70 вантажних автомобілів. Поля і ліси оточені, і триває справжня битва. Якими є втрати української банди — не відомо, німці втратили багато вбитих і поранених. Зі слів певного німецького капітана німецьке військо захопило в українців 2 гармати і 2 танки (?).
З Бориничів повідомляють, що у Бориничах, Борисові і Чижикові підрозділи німецького війська за участі угорського бронепоїзда провели операцію проти українських банд. У селі Бориничі було застрелено командира банди, дезертира з дивізії СС «Галичина», і його ад'ютанта. Операція із застосуванням 5 танків і 50 бронеавтомобілів охопила всі навколишні ліси. Є багато вбитих. До українських будівель, де вбито членів банди, військо не допустило нікого, навіть найближчу родину. Під час проведення операції навіть було затримано рух поїздів. Операція тривала 2 дні.
Біля села Завалів Підгаєцького повіту німецьке військо випадково наштовхнулось на великий схрон української банди. Зав'язався важкий бій, під час якого було вбито приблизно 40 німецьких солдатів і нібито аж 300 українців, а приблизно 200 арештовано. У Завалівських лісах облава продовжується.
Менші, але також гострі сутички відбулись під Болеховом. Коли підрозділ війська і жандармерії кількістю приблизно 200 осіб виїхав з Болехова до Поляниці через Гисів, щоб конфіскувати худобу, українські керівники у Болехові були переконані, що підрозділ поїхав до гміни Гисів, щоб ловити людей. Тому вони повідомили про це людям у Гисові і наказали всім втікати у ліси і протидіяти облаві. Про детальні обставини поки що не відомо. У самому Болехові до помешкань Ганушовей і Парахоняка, де проживали німецькі солдати, прийшло 8 добре озброєних осіб. Виникла стрілянина. Солдати втекли, а нападники захопили залишену зброю, набої і обмундирування.
У містах останнім часом гестапо проводило численні й відчутні для українців арешти серед інтелігенції, які зачепили і багатьох відомих провідників. Отже, заарештовані: в Стрию — адвокат Чобій, рейхсдойч криповець Синишин, нотаріус Поллюк, у Конюхові — греко-католицький священик Притуляк, у Долині — старший лісничий Лалак, у Кальному, Долинського повіту, — греко-католицький священик Лабенський, а в Болехові — Стефан і Микола Малицькі та багато інших. Усі вони — найзапекліші гайдамаки і полякожери. У тюрмі в Стрию їх помістили кожного в окрему камеру. Синишин, у помешканні якого знайшли єврейку, і Поллюк отруїлись. Чобій також прийняв отруту, але живий, лежить у тюремному шпиталі. Греко-католицький священик Притуляк помер від інфаркту. Решта, яких добре охороняє гестапо, здається, дає свідчення і топить інших. Арешти тривають не тільки у містах, а перекинулись і на села.
Пацифікація і арешти українських провідників призвели до паніки серед загалу українців. Українські діячі, а особливо інтелігенція, дуже пригнічені. Це відчувається у частих розмовах про арешти, а в поведінці видно страх перед наступними арештами, відповідальністю, яка чекає їх у майбутньому, і можливістю приходу на цю територію більшовицької армії.