Київ
«ВЕСЕЛКА»
2003
ББК 63.3(4УКР)
1-90
«Історія русів» — це твір історичний, політичний і разом з тим — белетристичний; суворо реалістичний — і романтичний: це — ніби дзвін на сполох, заклик українцям до єднання, визволення, відродження Української держави.
З кінця XVI// — в перших десятиліттях XIX ст. твір таємно поширювався у списках, усі, хто його прочитав, були ніш зачаровані. «Історією русів>> зачитувалися Т. Шевченко, М. Гоголь, К. Рилєєв, М. Маркевич, П. Куліш та багато-бага-то письменників, істориків, політичних діячів.
, Уперше «Історія русів>> була опублікована О. Бодянським у Москві 1846 року, українською мовою виходила в Нью-Йорку (1956) та Києві (1991).
У нашому виданні «Історія русів>> подається в перекладі Івана Драча; значно розширена передмова Валерія Шевчука; вперше вміщені ґрунтовні примітки істориків Ярослава Дзири та Івана Дзири, алфавітні покажчики імен і географічних назв.
2-гс видання
Друкується за виданням:
К.: Веселка, 2001
Передмова ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА
Прішітки ЯРОСЛАВА ДЗИРИ та ІВАНА ДЗИРИ
Ілюстрації ОЛЕКСІЯ ШТАНКА
КВХ 966-01-0159-7(серія); ІвВХ 966-01-0212-7
© Тваи Драч, переклад, 1991 © Валерій Шевчук, передмова, 2001 © Ярослав Дзира, Іван Дзира, примітки,словник, алфавітні покажчики, 2001 © Олексій Штанко, ілюстрації, 1994, 1999 © Видавництво «Веселка», підготовка видання, 2001
Кілька слів перекладача
Дуже тяжко читати цю книжку. Адже вона про тебе, про мене, про нас. В багатьох випадках на багатьох сторінках хотілося б її переписати, зробити іншою, щось усправедливити, щось відкинути. Та неможливо переписати разом з вами минуле життя. Та ще й лиха логіка майбутнього виростає теж з цієї книжки, в якій уяскравлеио проступає наше минуле, коригуючи наш поступ. <<Історія русів>> — це первісна частина ракети, яка запустила нас з вами в космічний безмір історії народів і держав. Як би ми з вами не намагались щось змінити і переінакшити, все це можливо в міру нашого розуму і потуги, але нездоланна сила інерції тисячолітнього буття, нашого генотипу і нашого характеру присутня буде в наших найсміливіших дерзаннях.
Твердіше дивімося в дзеркало. Твердіше в тому розумінні, що не од-хиляймося од свічада, коли воно твердить нам неприємні речі. Але і не цураймося його, коли справедливі твердження нам приємні. Це нам буде легше робити. Дуже багато ми не знаємо про себе — ця книжка має властивість нам дещо розтлумачувати. І вперше, і вдруге, і втретє. Ми гірші, аніж ми думали про себе в найприкріший час петрівчаної ночі, але ж ми і кращі, аніж видаємося собі в мить золотої ейфорії. Ми тверді, пругкі, відчайдушні, сентиментальні і романтичні. Часом надто жорстокі, а часом слиняві лінюхи і надзвичайно безалабериі люди.
Ця книжка для того, щоб ми стрепенулись. Вона приходить до українців завоісди у вирішальні часи. Зайве твердити, що зараз саме така пора.
Чому у нас відступників так много І чом для них відступство не страшне,—
колись скрушно і трагічно брав голову у руки Іван Франко. Тому, хто намагатиметься відчитувати рентгенограму сучасних вчинків нашого народу, знадобляться ці гарячі сторінки про минуле.
Трохи більше як півтора століття проминуло з того часу, коли Осип Бодянський видав <<Історію русів>> в оригіналі у Москві, ^ і скоро буде півстоліття як вийшла вона українською мовою у Нью-Йорку. Обидва тиражі незначні. Раритет в обох випадках. Спробуй, бібліофіле, книжнику непогамовний, дістань цю книжку. Обидві вони були передімпою, коли я взявся відтворити цю видатну пам’ятку культури сучасною літературною мовою. Американський переклад В’ячеслава Давиденка за редакцією і з вступною статтею Олександра Оглоблина, з обкладинкою Якова Гніздовського вийшов у Нью-Йорку в 1956 році у видавництві «Вісник> — ООЧСУ. Редакція від себе додатково супроводила це видання ще і таким розтлумаченням свого завдання: «Готуючи до друку українські видання, редакція намагалася якнайбільше наблизити цей твір до сучасного українського читача і заразом якнайменше відійти від його первісного оригінального тексту. Це не було легким завданням. Мо-ва-бо «Історії русів» — це не просто російська літературна мова кінця