Якою гострою є проблема води між двома ядерними державами в Азії, можна проілюструвати так званою «Війною на небесах». Це найтриваліший конфлікт із часів Другої світової війни, і він лютує навколо другого найбільшого льодовика у світі, Сіачен, одна половина якого розташована між Індією й Пакистаном, а друга — на кордоні з Китаєм. Причин згаданого конфлікту чимало, але за одну з важливих варто вважати постачання води в Інд. Коли в Пакистані була посуха наприкінці 1990-х, повідомляли, що президент країни розглядав можливість навмисно підігріти цей льодовик за допомогою ультрачервоного випромінювання, або, за іншою інформацією, ядерної бомби. Коли льодовик і те, як він тане, стає питанням національного значення, то, певна річ, усі підрахунки та прогнози щодо майбутнього льодовиків і річок одразу перетворюються на елементи великої політичної гри. Проблема кількості води стала такою важливою, що гідрологічні дані річок вважають за державну таємницю в причетних державах. До речі, Том Круз в одному з фільмів серії «Місія неможлива» рятує світ від терористів, які хотіли отруїти третину людства, скинувши на цей кашмірський льодовик ядерну бомбу[372].
Якщо одним реченням підсумувати найважливіші риси Африки в порівняльній кліматичній перспективі, вартувало б сказати, що континенту притаманна помітна різниця між короткими дощовими періодами й довгими періодами посух. Сезонні зміни завжди були й досі набагато непередбачуваніші, ніж мусони в Азії та інші визначальні природні явища на інших континентах. Також через це континент часто асоціюють з голодом і посухою, а з паводками та потопами — рідко.
В Африці 1950 року жили 220 мільйонів осіб, 2020-го — приблизно 1,3 мільярда, і, за прогнозами ООН, 2100-го ця цифра зросте до 4,3 мільярда. Тому звіти й дослідження кліматичних змін неабияк позначаться на цьому континенті. Що станеться з усіма тими людьми, якщо клімат радикально зміниться, — цікаве та важливе запитання, хоч і прогнози, схоже, перебільшують. В останні роки гуманітарні організації, дослідники та політики раз у раз стверджували, що найголовніша причина міграційної кризи у світі — зміни клімату, часто вказуючи на Африку. Однак зараз годі засвідчити факт винятково кліматичної міграції. Війни між Ефіопією та Еритреєю, війна в Лівії 2011 року, сучасна війна в Східному Конґо, громадянська війна в Південному Судані або в Південноафриканській Республіці взагалі не пов’язані з кліматичними змінами. Навпаки, причиною цих воєн стали традиційні конфлікти за ресурси та вплив. Заголовки про африканських кліматичних біженців — це поки що один із багатьох прикладів, як змінам клімату закидають те, до чого вони не мають жодного — або обмаль — стосунку.
Попри це, у медіа та публічному дискурсі публікують багато історій про катастрофічні кліматичні зміни та їхні наслідки в Африці. На початку 2000-х усі ЗМІ писали, що на найвідомішій горі континенту, Кіліманджаро, розтанув сніг. Добрих десять років тому газети кричали, що відомі льодовики Африки зникнуть до 2020-го, а вчені писали книжки, підтверджуючи такі прогнози. Однак і тут журналісти проігнорували суперечки в учених колах щодо цих прогнозів, а на найвищій горі Африки й досі лежить сніг. Так, схоже, його меншає, але деякі науковці вважають, що це наслідок локальних коливань, а деякі тривожні прогнози досі не справдилися.
Також час від часу з’являються повідомлення про те, що озеро Чад от-от зникне[373]. Воно, безсумнівно, суттєво зменшилося на початку ХХІ століття. Супутникові знімки озера, що лежить у Сахарі в Північній Африці, свідчили про катастрофу. Усі розуміли, що це може мати серйозні наслідки, адже мільйони людей залежали від води, що тече з озера до річки Ніґер — життєво важливої водойми для більшості Західної Африки. У 2017 році ЄС профінансував нові дослідження, і виявилося, що відтоді озеро збільшилося та стало ширшим. Клопіт з озером Чад, з гідрологічного погляду, полягає в тому, що воно дуже мілке, тому вкрай чутливе до короткотривалих змін погоди. Тому короткі періоди, коли озеро зменшується, не можуть бути свідченням на користь кліматичних змін, однак знімки озера, що, схоже, скоро зникне, ідеально пасують, щоб драматизувати кліматичну кризу.
372
Див. Mission Impossible, Fallout, 2018. (
373
В інтернеті є чимало журналістських статей і звітів ООН, гуманітарних організацій та дослідників, які пишуть про катастрофічне майбутнє озера Чад через наслідки кліматичних змін в Африці. Такі звіти з’являлися, коли рівень води в озері опускався до «рекордно низького» рівня, але коли він підіймався, це також списували на кліматичні зміни.