Верьовкін Михайло Іванович (1732-1795) — директор Казанської гімназії, драматург і перекладач, член Російської Академії наук (з 1785 р.).
... к «Недорослю»... — тобто до комедії Д.І. Фонвізіна.
«Два охотника» — комічна опера на одну дію французького драматурга Ансома, російський переклад І. О. Дмитревського.
«Говорящая картина» — комічна опера французького драматурга і композитора Андре-Ернеста Модеста Гретрі (1741-1813).
«Добрые солдаты» — комічна опера російського поета і драматурга-класициста Михайла Матвійовича Хераскова (1733-1807), музику до якої написав капельмейстер імператорського театру Г. Раупах.
«Сбитенщик» — трьохактна комічна опера Я.Б. Княжніна; музика французького композитора Жана Бюлана, що жив у Росії (р.н. невід. — пом. 1821).
Форо (Фора). — В театрах XVIII — першої половини XIX ст. вигук схвалення.
«Несчастье от кареты» — комічна опера Я.Б. Княжніна спрямована проти галломанії; музика В.О. Пашкевича.
«Розанна и Любим» — комічна опера російського драматурга Миколи Петровича Ніколєва (1758-1815); музика російського композитора, італійця за походженням, М. Керцеллі.
«Любовная ссора» — комедія А. Н. Бухарського, наслідування Ж.-Б. Мольеру.
«Аркас и Ириса» — комічна опера російського поета і драматурга Майкова Василя Івановича (1728-1778); музика М. Керцеллі.
Тупей — вид зачіски (підбитий спереду чуб).
Рокамболь, ломбер — види картярської гри.
Константинов Трохим Васильович (серед. XVIII ст. — після 1798 р.) — колишній актор імператорського театру, який разом із П. О. Плавильщиковим (1760-1812) в 1793-1795 рр. виступав в амплуа героя. У Харківському театрі, куди поступив 1795 р., Т.В. Константинов вперше ввів антрепризу, розширив зв'язки провінційних акторів з майстрами московської сцени.
«Тщеславный» — п'єса Детуша.
«Минхемы, или Близнецы» — комедія французького драматурга Ж.-Ф. Реньяра (1655-1709). На російській сцені йшла в перекладі Василя Гнатовича Лукіна (1737-1794).
«Братом проданная сестра» — п'єса маловідомого російського драматурга Дмитра Володимировича Єфім'єва (пом. 1804) (точна назва: «Преступник от игрьі, или Братом проданная сестра». Комедия в 5 действиях).
«Хвастун» — комедія Я Б. Княжніна.
«Беверлей» — трагедія в 5 діях німецького письменника Є. Мура, яка йшла на російській сцені в перекладі І.О. Дмитревського, здійсненому не безпосередньо з оригіналу, а з французької переробки Сорена.
Один из служивших тогда у нас чиновников... — Очевидно, мається на увазі губернський чиновник Микола Іванович Шредер, який з 1808 і приблизно до 1812 р. керував Харківським театром. Згодом тамбовський віце-губернатор.
Ареопаг — тут: місцева влада.
«Севильский цирюльник» — комедія П.-О. де Бомарше (1732-1799) на російській сцені йшла в перекладі Рафаїла Михайловича Зотова (1794-1871).
... большая комедия Коцебу... — Йдеться про комедію «Ненависть к людям и раскаяние». В цьому спектаклі трупи І.Ф. Штейна роль Майнау грав актор реалістичного напряму Павлов.
Коцебу Август-Фрідріх-Фердінанд фон (1761-1819) — німецький письменник, автор сентиментальних мелодрам, видавець шовіністичних журналів, за фахом адвокат, перебував на російській службі, монархіст.
... трагедия «Бианка Капелла» из Мейснеровой повести русского перевода. — Йдеться про драматичну переробку однойменного роману німецького письменника А.Г. Мейснера (1753-1807).
... труппою Калиновского... — Трупою із польських, російських та українських акторів, очолюваних російським актором і антрепренером Осипом Івановичем Калиновським (пом. 1829 р.). Ставши співвласником Харківського театру разом із І.Ф. Штейном, О.І. Калиновський сприяв демократизації провінційної сцени. Тут, зокрема, виступали такі видатні актори, як М.С. Щепкін, П.Є. Барсов, І.Ф. Угаров. У 1816 р. трупа О. Калиновського відокремилась від трупи І. Штейна і почала виступати самостійно в Калузі та Воронежі.