Кислягина Л. Г. Формирование общественно — политических взглядов Н. М. Карамзина: (1785–1803). — М., 1976.
Пирожкова Т. Ф. Н. М. Карамзин — издатель «Московского журнала»: (1791–1792). — М., 1978.
Погодин М. П. Николай Михайлович Карамзин по его сочинениям, письмам и отзывам современников. — М., 1866. Ч. 1, 2.
Сиповский В. В. Н. М. Карамзин, автор «Писем русского путешественника». — Спб., 1899.
Успенский Б. А. Из истории русского литературного языка XVIII — начала XIX века: Языковая программа Карамзина и ее исторические корни. — М., 1985.
Эйдельман Н. Я. Последний летописец. — М., 1983.
Anderson R. B. N. M. Karamzin’s prose: The teller in the Tale. A study in narrative technique. — Houston, 1974.
Essays on Karamzin: Russian man — of — letters, political thinker, historian, 1766–1826 / Ed. J. L. Black. — The Hague; P., 1975.
Nebel H. M. N. M. Karamzin, a Russian sentimentalist. — The Hague; Paris, 1967.
Rothe H. N. M. Karamzins europäische Reise: Der Beginn des russischen Romans. Philologische Untersuchungen. — Bad Homburg etc., 1968.
Общие работы
Книги гражданського друку, видані на Україні: XVIII — перша половина XIX ст. Каталог / Склав С. О. Петров. — Харків, 1971.
Від Вишенського до Сковороди: (З історїі філос. думки на Україні XVI–XVIII ст.). — Київ, 1972.
Грицай М. С. Українська драматургія XVII–XVIII ст. — Київ, 1974.
Деркач Б. А. Перекладна українська повість XVII–XVIII століть. — Київ, 1960.
Жимецкий П. «Энеида» И. П. Котляревского и древнейший список ее в связи с обзором малорусской литературы XVIII века. — Киев, 1900.
Історія української літератури: У 8‑ми т. — Київ, 1967. Т. II. Становлення нової літератури. Друга половина XVIII — тридцяті роки XIX ст.
Кашуба М. В. Георгий Конисский. — М., 1979.
Марковський С. Український вертеп: Розвідки й тексти. — Київ, 1929.
Махновець Л. Сатира і гумор української прози XVI–XVIII ст. — Київ, 1964.
Мишанич О. В. Українська література другої половини XVIII ст.: Усна народна творчість. — Київ, 1980.
Петров Н. И. Очерки из истории украинской литературы XVII и XVIII веков. — Киев, 1911.
Щеглова С. А. «Богогласник»: Ист. — лит. исслед. — Киев, 1918.
Ерчић В. Мануил (Михаил) Козачинскиј и његова траедокомедија. — Нови — Сад; Београд, 1980.
Сковорода
Багалій Д. І. Український мандрований філософ Г. С. Сковорода. — Харкїв, 1926.
Іваньо І. В. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди. — Київ, 1983.
Мишанич О. В. Григорій Сковорода і усна народна творчість. — Київ, 1976.
Попов П. М. Григорій Сковорода. — [2‑е изд.]. — Київ, 1969.
Редько М. Світогляд Г. С. Сковороди. — Львів, 1967.
Сковорода Г. Біобліографія. — 2‑е изд., испр. и доп. — Харків, 1972.
Сковорода Г. Матеріали про відзначення 250-річчя з дня народження. — Київ, 1975.
Табачников И. А. Григорий Сковорода. — М., 1972.
Філософія Григорія Сковороди. — Київ, 1972.
Дорошевич Э., Конон В. Очерк истории эстетической мысли Белоруссии. — М., 1972.
Конон В. От Ренессанса к классицизму: Становление эстетической мысли Белоруссии в XVI–XVIII вв. — Минск, 1978.
Мальдзіс А. І. Беларусь у люстэрку мемуарнай літаратуры XVIII стагоддзя: Нарысы быту і звычаяу. — Мінск, 1982.
Мальдзіс А. І. На скрыжаванні славянскіх традыцый: Літаратура Беларусі пераходнага перыяду. Другая палавіна XVII–XVIII ст. — Мінск, 1980.
Охрименко П. П. Белорусская литература второй половины XVII–XVIII веков. — Гомель, 1957.
Усікаў Я. К. Беларуская камедыя: (Ля вытокаў жанру). — Мінск, 1964.
Lewin P. Intermedia wschodniosłowianskie XVI–XVIII wieku. — Wrocław, 1967.
Общие работы
Gineitis L. Klasicismo problema lietuvių literatūroje. — Vilnius, 1972.
Girdzijauskas J. Lietuvių eilėdara: Silabinės — toninės eilėdaros susiformavimas. — Vilnius, 1966.
Pakalniškis R. Lietuvių poema: Pagrindinės žanrinės formos. — Vilnius, 1981.
Донелайтис
Довейка К. Кристионас Донелайтис. — Вильнюс, 1963.
Gineitis L. Kristijonas Donelaitis ir jo epocha. — Vilnius, 1964.
Kabelka J. Kristijono Donelaičio raštų leksika. — Vilnius, 1964.
Lebedienė E. Kristijono Donelaičio bibliografija. — Vilnius, 1964.
Валескалн П. И. Очерк развития прогрессивной философской и общественно — политической мысли в Латвии. — Рига, 1967.
Apīnis A. Latviešu grāmatniecība: No pirmsākumien līdz 19. gs. beigām. — Rīga, 1977.
Valeinis V. Latviešu lirikas vēsture. — Rīga, 1976.
Latviešu literatūras darbinieki: Biogrāfiska vārdn.ca. — Rīga, 1965.
Merkel G. H. Die Letten, vorzüglich in Liefland, am Ende des Philosophischen Jahrhunderts. — Leipzig, 1796.
Alttoa V., Valmet A. 17. sajandi ja 18. sajandi alguse eestikeelne juhuluule. — Tallinn, 1973.
Vinkel A. Eesti rahvaraamat: Ülevaade XVIII ja XIX Sajandi lugemisvarast. — Tallinn, 1966.
Webermann O. A. Studien zur volkstümlichen Aufklärung in Estland: Friedrich Gustav Arvelius (1753–1806). — Göttingen, 1978.