Коли джип від'їхав, Авакум промовив до капітана Петрова, дивлячись на освітлені вікна корчми:
— В корчмі тебе чекає велика несподіванка!
Увійшовши в простору кімнату, капітан Петров аж остовпів від подиву: навпроти з чаркою в руках сидів інженер Прокопій Сапарев.
Капітан Петров протер очі, аби переконатися, що це не сон. Потім знову глянув на інженера.
— Хай йому грець! — вигукнув інженер. — Що це з ним таке?
В цю мить капітан Петров ляснув себе долонею по чолі.
— Здогадався! — розреготався він. — Зрозумів!
— А-га! — сказав Авакум. — Зрозумів, що син може мати дядька, хоча його батько й не має брата?
Налили вина, випили, й доки Анастасій готував вечерю, Авакум розповів:
— Прокопій, який сидить з нами, і той, який оце втопився в болоті, — близнюки. Після вечері я розповім, де вони народилися, що з кожним було далі і як сталося, що вони ніколи не бачилися, їхній дядько Спиридон Драгнев скористався разючою схожістю іншого «Прокопія» з нашим і вже двічі посилав його в конструкторський відділ заводу фотографувати різні документи. Вахтери вважали, що то наш Прокопій і пускали його у відділ без будь-якої перевірки. Але за третім разом той «Прокопій» необачно зробив кілька помилок, і хитра сорока втрапила в сильце. Саме ці помилки, які я назвав антилогікою в поведінці Прокопія, по суті, врятували нашого Прокопія…
Логіка стверджує, що навіть у випадках, коли батько не має брата, син може мати дядька. Ось що важливо. А решта все — доля! Решта стверджує що Людина — справді звучить гордо, і водночас попереджає, що від людини можна чекати чого завгодно.
— Чи не так, любий Анастасію?