Принагідно хотів би висловити подяку, хай і заочно, усім авторам, із працями яких я мав нагоду познайомитись під час роботи над цією книжкою, яка є спробою узагальнити відповідно до того бачення в одній праці існуючі знання про Мазепу. Декотрих я згадав у списку літератури, декотрих ні, але кожен із них вніс вагому лепту в цей твір. Жоден факт чи думка, наведені в книжці, не взяті з уяви. Уся книга від початку до кінця ґрунтується на дослідженнях фахівців з цієї теми, зокрема Сергія Павленка та Тетяни Таїрової-Яковлевої, праці яких стали «кістяком» для мене при написанні цієї книги. Окремо хочу подякувати моєму науковому керівникові професору Володимиру Степановичу Александровичу за ті думки і судження, на які мене навели його поради, а також моїй коханій Насті-Марії, яка надихала мене протягом всього часу, поки я працював над цим твором.
Тож запрошую до знайомства з гетьманом Іваном Мазепою!
Дитинство і юність Мазепи
XVII століття в історії України було чи не найбурхливішим. Низка козацьких повстань, війна під проводом Богдана Хмельницького та Руїна, яка настала по ньому, змінили традиційний політичний і життєвий уклад на українських землях. Щодалі більшої політичної й соціальної ваги почало набирати українське козацтво, яке мало провідну роль на політичній сцені того часу. Із цього прошарку вийшло немало політичних, культурних та церковних діячів, одним з яких був і наш герой.
Іван Степанович Мазепа-Колединський народився, найімовірніше, 20 березня 1639 року (є відомості, які роблять його молодшим на десять років) на хуторі Кам’янець (тепер с. Мазепинці Білоцерківського району Київської області) у сім’ї Адама-Степана Мазепи-Колединського та Марії Мокієвської. Імовірно, родина майбутнього гетьмана мала шляхетське коріння, адже друга частина його прізвища «Колединський» має або литовське коріння (з династії Гедиміновичів-Корибутовичів), або ж пов’язана з його родовим гербом, що веде своє походження з полоцької гілки Рюриковичів, з Волині. Перша частина прізвища, «Мазепа», швидше за все, має родову характеристику, адже означає «неповороткий», а сам Іван мав спадкову подагру, яка під час загострення утруднювала ходьбу.