КОРОЛЕВА: Карасі? Карасі? (До Камергера, радісно.) Він ошалів!
Дякувати Богові, він ошалів!
КОРОЛЬ: Мовчи, я не ошалів. Карасиків подай.
КАМЕРГЕР: Ваша Величносте, карасики в сметані досконало пасують на закуску. Я не бачу жодної причини, з якої не можна подати карасиків.
КОРОЛЕВА: Я не подам карасиків! Ігнацію, не доводь мене до безуму, я не подам аніяких карасиків. З якого лиха ці карасики? Кажу вам, я не подам карасиків, чому карасики, чому цієї миті саме якісь карасики? Не подам карасиків!
КОРОЛЬ: А це що за вибрики? (До Камергера.) Дай мені корону. Що це таке?
Камергер подає корону.
КОРОЛЕВА (нажахано): Ігнацію, навіщо це?! Зніми її — Ігнацію, навіщо? Ігнацію!!!
КОРОЛЬ: Малґожато, якщо я кажу тобі, щоби ти подала карасів, то накажи подати нам карасів. Не сварися, бо я як бахну тебе... а я можу тебе бахнути, якщо бажаєш, можу бахнути тебе, бо в мене є гріхи — я все можу, жінко, кажу тобі, тремти переді мною, бо в мене є гріхи! Я король гріхів, затям собі, король дурні, гріхів, насильства, стогонів!
КОРОЛЕВА (нажахана): Ігнацію!
КОРОЛЬ (спокійніше): Ну-ну-ну... Накажи подати карасів. І запроси найславетніших вельмож, отих витончених, старих залякувачів, тих практиків, що вони вміють паралізувати, як сто тисяч чортів. (Тихше.) Малґожато, досить уже цієї несміливості, страхів і соромів — ти зрозуміла мене? Досить усяких тих поезій, гнучкості, малин, калин... Ти вже не є первоцвітом, ти дама, королева, ну-ну. Не ти мусиш гнутися, проте треба, щоби згиналися перед тобою — ну-ну. Умийся, задрипанко, ти скидаєшся на потвору... Надягни свою адамашкову сукню — покажи, стара, на що ти вдатна! Нумо! Збери до купи всі свої елегантності, грації, вишуканості, такти, манери, адже я для цього тебе тримаю, а своїм мерзотницям теж накажи, щоби вони мені вичепурились, у що яка придасться. Ну-ну, йди — ти, мабуть, розумієш? І щоб мені блискуче все було!
Прийняття має бути чудове, з дамами, а не із задрипанками. Приведи гостей і накажи накрити столи, про все решта нехай тобі голова не болить, решту я сам зроблю! Згори, згори — із величчю! Іди, іди — кухарко!
Королева на його останніх словах заслоняє обличчя руками, виходить.
Камергере...
КАМЕРГЕР: Ваша Величносте?
КОРОЛЬ (тихше, понуро): Уклонися мені... Я потребую, щоби хтось мені вклонився...
КАМЕРГЕР (наслухаючи): Хтось іде.
КОРОЛЬ (тяжко): А тоді сховаймося.
Ховаються за канапою. Заходять, скрадаючись, Принц із ножем у руці, слідом за ним Цирил, несе кошика з накривкою.
ПРИНЦ: Куди вона пішла?
ЦИРИЛ (зазираючи крізь двері вглибину): Тихше. Вона тут.
ПРИНЦ: Що робить?
ЦИРИЛ: Ловить мух.
ПРИНЦ: Ловить?
ЦИРИЛ: Позіхає.
ПРИНЦ (стискаючи ножа): Ну, то спробуймо... Раз-два-три...
Пильнуй, чи хтось не йде, приготуй кошика...
Цирил відкидає накривку. Принц скрадається до дверей.
КОРОЛЬ (збоку, до Камергера): О, то Філіпко теж!...
КАМЕРГЕР: Тихо...
ЦИРИЛ (який дивиться на Принца збоку): Філіпе, ні — припини!
Філіпе, бо я зчиню ґвалт!
ПРИНЦ: Нерви?
ЦИРИЛ: Це неможливо! Ти з ножем скрадаєшся до цієї хирлячки! (Вибухає тихим сміхом.) Це не вдасться — ні, це не вдасться!... Умертвляти, умертвляти таку?!.. І цей кошик! Цей кошик!
ПРИНЦ: Припини! (Кладе ножа.) Кошик технічно необхідний.
ЦИРИЛ: Ти не усвідомлюєш — не бачиш себе збоку.
ПРИНЦ: Припини зрештою!
ЦИРИЛ (зазираючи): Засинає. Заснула, мабуть...
ПРИНЦ: Заснула?
ЦИРИЛ: Цить. Начебто так... Куняє... На кріслі...
ПРИНЦ (зазираючи): Зараз або ніколи! Якщо зараз, то без болю... Спробуй ти!
ЦИРИЛ: Я?
ПРИНЦ: Тобі це легше — ти чужий, ти з нею на рівній нозі, не є її об’єктом, вона не кохає тебе. Цириле, зроби це для мене. Лише мить... Це операція, процедура — вона не відчує... Не дізнається, пам’ятай, що в ту саму мить, якої ти це зробиш, її вже не буде, це відбудеться поза нею — це легко — це наша дія, одностороння, її це взагалі не стосується...
ЦИРИЛ: Що легше, то, власне кажучи, важче (бере ножа).
ПРИНЦ: Ні-ні-ні!
ЦИРИЛ: Ні?
ПРИНЦ: Цілковито так, наче я мушу курку зарізати.
ЦИРИЛ: Не можна? Здавалось би — можна, а таки не можна. Що, до лиха? Вона для цього надто слабовита — хоровита — ба, якби це була дорідна рум’яна баба, але бліда... Бліду не можна.