ПАНСЬКА ГРУПА (спів, piano[10]):
Ох, граф, граф, граф, ох, цей граф Шарм,
Ох, цей граф Шарм!
ШАРМ:
Ох, граф, граф, граф, ох цей граф Шарм,
Ох, цей граф Шарм!
(Застигає у вишуканій позі. До Владислава.)
Владиславе, попгав мені ліву холошу й пошкгябай пгаву лопатку. Чи ского вона вийде?
ВЛАДИСЛАВ (50 років, бакенбарди, ліврея): До послуг пана графа (шкрябає його й поправляє холошу). Ні, з вашої ласки, ше не зара, служба свята ше не скінчилась, теє-сеє... але зара скінчиться, пане графе, то й теє... вийде вона, пане графе...
ШАРМ: А той злодюжка?
ВЛАДИСЛАВ: Він у мене за кущем, з вашої ласки.
ШАРМ: Покажи, я хочу побачити його.
Владислав виводить із-за куща Злодюжку: 18 років, босий, щуплявий, вуличник, бешкетник, пройда.
ШАРМ: Гм, нічогенький такий злодюжка, знає свою гоботу, я пгосто уявляю це...
ВЛАДИСЛАВ: Еге, та він і під судом був, з вашої ласки... Мастак.
ШАРМ: Сховай його в кущах, нехай чекає... Без нього я нічого не доб’юся. (Владислав ховає Злодюжку.) Скільки в мене там жінок на гахунку?
ВЛАДИСЛАВ: Ви, графе, маєте на рахунку із сьогоднішнім днем включно двісті п’ятдесят сім, а пан барон Фірулет мають двісті п’ятдесят шість.
ПАНСЬКА ГРУПА (прокидається):
Ох, граф, граф, граф, ох, цей граф Шарм!
Ох-ох, баро-он Фірулет!
ШАРМ: Цей гготескний багон! Дай мені цукегку, я хочу подих освіжити! У мене печія. Вчогашні устгиці, шампанське, пулягка[11], ха-ха, Леонсія, о, чагівнице, cette enchantehesse[12], мімози й огхідеї, коштовності й какаду, та от потім нефагт, ледь не інфагкт, слово честі parole d’honneur[13], цей бакагá в клубі, 13 575 плюс 12 830, газом біля 26 тисяч, ха-ха, я пгоггався, що за нічка... цигани... я здгімнув би. (Позіхає.) Ах-ах! (Озивається.) Клятий багон! Таке вгаження, що він ганяється за мною. 257 і 256. Гей-гей, почухай мені чегевика, отам, де в мене дгугий палець на лівій нозі. (Владислав чухає.) Гей-гей! Багон! Я проггався. А цій дівчинці тгеба буде спгавити щось із гагдегоба. Ба! (Позіхає.) Однак усіх їх тгеба одягати! (Розлючений.) Багон! (Кланяється Панській групі, яка відповідає чарівними уклонами.)
(Співає.)
Ох, що мені багон! Ха-ха-ха-ха, багон!
Бо я граф Шагм
Ловець на дам!
Гульвіса Шагм, безпутник Шагм!
Гей-гей, розпещене дитя салонів,
Ось, бачте — вусики мої,
А це монокль мій,
Це мій ціпочок, шапокляк, мої манеги (позіхає),
А герцогині та графині,
А баронеси та принцеси,
Міщучки, швачки та мулатки...
Ох, догогий, ах, незгівнянний, ах, гозкішний, ах, чагівний, скільки шику, скільки шагму, а манеги, ah, quel chic, quel chahme et quelles maničhes[14]!
Заходить барон Фірулет. 35 років, мисливський костюм, рушниця-дубельтівка, монокль, хлист, капелюх із пір’ячком. Слідом за ним Стрілець Станіслав із мисливською торбою.
ФІРУЛЕТ (співає):
Ги-ги-ги, Шарм, це справді Шарм.
Кого я бачу тут: авжеж, це Шарм!
Це потішає мене!
Це розважає мене!
Ф׳ю-ф׳ю-ф׳ю, Шарм, тю-тю-тю, Шарм!
А я баро-он Фірулет!
Мисливець я, який жене слідами дам.
Піф-паф, і все, піф-паф — і все моє, ха-ха-ха-ха, ти вже в обіймах,
Я кохаюся з тобою, ах-ах, l’amour!
(Говорить.) Станіславе, скільки там у мене на рахунку?
СТАНІСЛАВ: У вас, бароне, двісті п’ятдесят шість, а у пана графа Шарма двісті п’ятдесят сім.
ФІРУЛЕТ:
Ф׳ю-ф׳ю-ф׳ю, Шарм, тю-тю-тю, Шарм,
А я баро-он Фірулет!
По носі я даю тому, хто задирає носа!
ПАНСЬКА ГРУПА (piano):
Ох-ох, ох-ох-ох, ох, наш граф Шарм!
Ох, наш баро-он Фірулет!
ШАРМ: Любий багоне Фігулете, я підмічаю — якщо мене не обманює зіг — що ви, багоне, покинули п’янкі хащі огхідей нашої сліпучої какаду кококо la Thès Belle[15], щоби спгобувати мисливського щастя на тегенах більш... гм-гм... дівочих... ха-ха-ха. Тги без фігуги. (Зухвало походжає перед бароном.)
ФІРУЛЕТ: Ох, цей мій дорогий Шарм, якщо ви, графе, відчуваєте щось на зразок ностальгії по п’янких парфумах нашої какаду кококо la Très Belle, можете понюхати мене, я пересичений ними по саме ні́куди. Ха-ха-ха, кварта в чирвах. (Проходить перед Шармом.)
ШАРМ: Пікова дама.
ФІРУЛЕТ: Чотири трефи і валет.
ШАРМ: Пас.
ФІРУЛЕТ: Пас.